Те, що насправді коїться в Балаклії, виглядає інакше, ніж по телевізору, — журналіст

Сергій Стуканов: Яка там зараз ситуація?

Любомир Ференс: Коли бачиш новини по телебаченню, а потім приїжджаєш на місце і бачиш це все наживо, то все виглядає по-іншому.

Сам склад боєприпасів знаходився за містом на периферії. Та снаряди летіли від нього на відстань 200-300 метрів, і коли ти бачиш, що снаряд не розірвався, а просто вткнувся в землю, то це вражає. І вся периферія заповнена такими снарядами, що вткнулися в землю. Вже шостий чи сьомий день це все розміновують.

Сергій Стуканов: На яку територію було розкидано ці снаряди?

Любомир Ференс: Важко визначити, але село, яке розташоване поблизу Балаклії дуже постраждало: попадали огорожі, вирвані рами у вікнах та побите саме скло у вікнах. Такі ж самі наслідки були помічені за кілометр від складу лише через вибухову хвилю, тобто вибухи були настільки сильними, що навіть за кілометр хвиля могла зносити вікна.

Місцеві люди вірять в офіційну версію про диверсію, що була вилита якась суміш, яка потім загорілася. Однак, я спілкувався з колишнім працівником складу, який сказав, що диверсія не виключається, та рано чи пізно це мало колись статися, тому що самі боєприпаси в такій кількості не можна зберігати просто під відкритим небом. Він чітко говорив, що це могла би бути і халатність наших військових.

Дуже добре, що сталося вночі, коли люди не ходили по дорогах, тому що снаряди прилітали і на дороги. А якщо б вони розривались при падінні, уявіть собі, які могли б бути наслідки.

Сергій Стуканов: Ми чули, що районна рада і облдержадміністрація виділили гроші на ліквідування наслідків того, що сталося, аби відновити домівки. Чи бачили ви, щоб проводились якісь ремонтні роботи?

Любомир Ференс: Наскільки я зрозумів, гроші виділяються тільки для тих установ, які є на балансі району чи області. А прості люди відновлюють домівки за свої кошти. Але є будинки, які є дуже зруйнованими, хто це буде відновлювати, невідомо.