У Верховній Раді відхиляється близько 77% законопроектів, — Ковалівська

Як неефективність державної системи впливає на інвестиційний клімат і гальмування реформ?

Ведучі

Ілона Довгань,

Сергій Стуканов

Гостi

Світлана Ковалівська

У Верховній Раді відхиляється близько 77% законопроектів, — Ковалівська
https://static.hromadske.radio/2017/02/hr_kyivdonbass-17-02-10_kovalivska.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/02/hr_kyivdonbass-17-02-10_kovalivska.mp3
У Верховній Раді відхиляється близько 77% законопроектів, — Ковалівська
0:00
/
0:00

У студії «Громадського радіо» — заступниця директора Інституту суспільно-економічних досліджень Світлана Ковалівська.

Сергій Стуканов: Кілька днів тому ми говорили з Анатолієм Максютою, головою правління вашого інституту. Інститут суспільно-економічних досліджень визначив 8 провідних напрямків для України у 2017 році, зокрема там було згадано ефективне державне управління. Чому ця проблема залишається аж дотепер? У 2015 році було ухвалено закон про державну службу, який мав значною мірою покращити цю ситуацію.

Світлана Ковалівська: Наш інститут визначив основні пріоритети, над якими треба працювати. Серед них дійсно є пріоритет ефективного врядування. Я вважаю, що цей пріоритет є одним з головних, оскільки ефективне врядування впливає на якість реформ. Сильна держава з сильними інституціями здатна забезпечити безпеку, а також реалізацію цих реформ.

Ілона Довгань: Чому це так важливо? Як це може зачепити звичайних українців?

Світлана Ковалівська: За восьму сесію у Верховній Раді було зареєстровано 4900 законопроектів. Прийнято було тільки 12% з них. Порівняймо з Канадою. Вони в середньому реєструють більше 60-70 законів, а приймають близько 46 законів за рік. А у нас відхиляється приблизно 77% законів.

Сергій Стуканов: Ви сказали про Парламент, а я можу сказати про уряд. Згідно з Індексом світової конкурентоспроможності Світового економічного форуму, за ефективністю діяльності уряду ми посідаємо 130 місце з 140 країн. Тобто ми десяті з кінця. Також ми знаємо про те, що реформа Кабміну в Україні дотепер нереалізована.

Світлана Ковалівська: До речі, в Україні тільки 8% законопроектів подається від уряду. У світі цей показник складає 60-70%. Тобто у цій депутатській нормотворчій гонці губляться проекти уряду. Уряд дійсно приймає багато актів. Наприклад, цього року в Верховну Раду було подано 290 законопроектів, 45 з них було прийнято. Тобто уряд працює. Але він приймає багато підзаконних актів. Цього року було прийнято близько 2000 проектів постанов.

Міжнародна практика говорить про те, що основним законодавчим ініціатором є саме уряд. Уряд може професійно проаналізувати проблему і підготувати проект рішення. Тому депутатська законодавча ініціатива зазвичай обмежується. Створюються такі бар’єри, щоб цей законопроект було не так просто подати. Таким чином підвищується якість законопроектів.

Ілона Довгань: Виходить, що у нас управлінський хаос. Система працює на кількість, а не на якість. Чому так відбувається?

Світлана Ковалівська: У нас є регламент Кабміну і регламент уряду. Коли потрібно, його дотримуються, коли не потрібно, ним нехтують. Але зараз кожен депутат може одноосібно подавати проекти законів. Громадські ініціативи іноді спонукають їх до того, щоб подавати ще більше законопроектів.

Сергій Стуканов: Але депутати звітують про кількість поданих законопроектів.

Світлана Ковалівська: Насправді, вони не звітують про те, скільки з них було прийнято, на які проблеми вони були націлені і чи вирішили вони ці проблеми. У нас у регламентах не прописані складні процедури підготовки, які передбачають узгодження рішень і вирішення проблем.

Також велика проблема полягає в тому, що у нас немає закону про стратегічне планування. У державі відсутня система програмних та стратегічних документів, які мають бути основою для всіх політик, які виробляються. Китай планує на 200 років. Україна не знає, чого очікувати в наступному році. Бюджетне планування у нас охоплює однорічний горизонт. Стратегія президента, стратегія уряду та велика кількість програм суперечать одна одній. Немає одного курсу. Ми вважаємо, що в управлінській роботі дуже важливим є стратегічний програмно-проектний підхід.

Ілона Довгань: Виходить, що програм у нас багато, а результатів ми не відчуваємо.

Світлана Ковалівська: Тому що до визначення показників ефективності підходять формально. Так само формально по ним оприлюднюють результати.

Ілона Довгань: Тобто це документ заради документу?

Світлана Ковалівська: Так. Наразі в нас зареєстровано 29 державно-цільових програм. А в бюджетному кодексі зазначено, що у нас діє програмно-цільовий метод бюджетування. У нас величезна кількість таких програм, над ними працює купа людей. В результаті, у звіті про виконання державного бюджету ми бачимо показники «виконано» чи «не виконано». Ніхто не звітує про те, чи була досягнута глобальна мета.

Ілона Довгань: Як це впливає на інвестиційний клімат?

Світлана Ковалівська: Інвестиційний клімат складається з багатьох параметрів. Зокрема це політична стабільність та економічний розвиток. Але коли інвестори бачать, що тут постійно змінюються правила гри, вони не можуть бути впевненими в завтрашньому дні.

Так, наприклад, за останні 5 років в податковий кодекс було внесено 108 правок. Тобто майже кожна стаття була переписана. Податкова реформа відбувається у нас щороку. І ніхто не може сказати, якою є її кінцева мета. Виходить, що інвестор не може передбачити, який в нього буде прибуток і скільки йому потрібно буде вкладати. Таким чином, має бути дуже велика ставка прибутку, щоб прийти в Україну, врахувавши всі ризики.

Сергій Стуканов: З чого потрібно починати — з Кабміну чи з нижчих ланок?

Світлана Ковалівська: Треба проводити цю реформу у трьох напрямках. Це має стосуватися людей, політики і процедур. В нас вже прийняли закон про державну службу. Це стосується людей. Зараз цей закон не впроваджується в повному обсязі. По-перше, є перехідний період, що триває 2 роки. По-друге, є закон про люстрацію, і у нас поступово змінюється штат. Але зараз держава не може запропонувати конкурентну зарплату, щоб ефективні менеджери прийшли і змінили ситуацію.

Нещодавно уряд прийняв постанову про заробітні плати. Найнижча зарплата — 2000 гривень, найвища — 13 000 гривень. Тобто за 17 років стажу державний службовець може отримати максимум 25 000 гривень і мінімум 3200 гривень.

Треба починати з Кабміну і регламенту Верховної Ради. Також необхідні зміни в процедурах. Тобто потрібно переглядати всю систему прийняття рішень в державі.