«Громадське радіо»
Про відновлення Донбасу та необхідні для цього кроки говоримо з головою громадської організації бійців АТО «Справедливість» Тарасом Костанчуком.
Дмитро Тузов: Як буде розвиватися ситуація на сході України?
Тарас Костанчук: Сподіваюся, все, що говорять стосовно санкцій проти Росії, стосується в першу чергу наших корумпованих чиновників, щоб їх злякати. Вони ж не розуміють, що країну треба рятувати. Якщо ви не хочете боротися з Росією, то чому ми маємо страждати?
Ірина Славінська: Але системніша політика стосовно територій, прилеглих до зони АТО, не скасовує того, що з російського боку стріляють. І обстріли посилюються останнім часом.
Тарас Костанчук: Якби обстріли посилювалися кожного разу, як ми про це говоримо, уже була б повномасштабна війна. Обстріли системні і досить регулярні. Це не значить, що є нарощування.
Дмитро Тузов: Там загинуло 4 наших бійців.
Тарас Костанчук: Я думаю, що більше. Хочеться вірити, що ті, хто під завалами, живі. Головне, що найбільше мене розлютило, це відсутність реакції Генштабу.
Наші хлопці доповіли, що протягом кількох годин мінімум 5-6 дронів літають над цією територією, досліджують, явно готуються до прицільного обстрілу. Приїхали 4 самохідні артилерійські установки. Знали, де вони розташовані, знали, що їх 4. Чому ми не реагуємо? Ми одні підписали домовленості. Сьогодні речник АТО говорить, що не було жертв, тому що у нас немає інформації. Начебто бійці діляться на категорії.
Ірина Славінська: Воєнний експерт Олег Жданов нагадав, що насправді добробати входять у підпорядкування МВС. А про втрати МВС ми не маємо жодної статистики. Вони про це не повідомляють.
Тарас Костанчук: У нас немає війни, тому у нас не приймають в ЗСУ, у нас АТО, в якому беруть участь всі підрозділи правоохоронних органів — СБУ, МВС і ЗСУ. Не всі добровольчі батальйони входять в МВС.
Не треба уточнювати, скажіть, що захисників Вітчизни загинула така-то кількість. Якщо ви боїтеся Мінських угод, що там не мають права знаходитися формування, не оформлені в ЗСУ чи МВС. Що це за «страусяча політика»? Ми краще взагалі їх не згадаємо, щоб нам не закинули, що там знаходяться неконтрольовані підрозділи.
Дмитро Тузов: Ми обов’язково надамо слово представникам Генштабу для роз’яснення цієї ситуації. Ми з вами, Тарасе, хотіли поговорити про мирне життя. Що робити з Донбасом?
Тарас Костанчук: Це ми говоримо не тільки про мирне життя, а й про війну. Я був у Станиці Луганській, у Біловодську, Марківці. Там регулярно обстрілюють Станицю Луганську. Там 45-50 тисяч біженців з Луганської області, які не живуть там постійно. Вони не живуть там постійно, а переміщуються між «ЛНР» і цією частиною Луганської області.
Що ми маємо робити під час гібридної війни, яку нам нав’язали? Вітрину. Зробити на наших територіях за лінією розмежування «українську Швейцарію». Зробити, щоб люди приїхали знімати пенсію, купити продукти, бачили ідеальні дороги. Нехай вся Україна не має цих доріг, але там зробіть. А там постійно вимикають світло, воду.
Зробіть, щоб люди казали, що ще рік тому тут нічого не було, а тепер — дороги, як в Європі.
Перестаньте красти з бюджету. Переорієнтуйте гроші.
Ввели б додаткові закони, які стосуються ситуації, коли в країні АТО, якщо ви не хочете визнавати військовий стан. Покажіть, що Україна піклується про Луганську і Донецьку області.
Дмитро Тузов: Як боротися з диверсіями і реально відновлювати Донбас?
Тарас Костанчук: Треба побороти корупцію. Європейці це бачать. Влада має стати патріотично-проукраїнською. Немає більше часу і можливостей вагатися. Ми повинні виграти війну. Вся країна повинна усвідомити, що ми повинні повернути свої території. Вкладіть гроші, ресурсі у відновлення тих частин Луганської і Донецької областей, які нам підконтрольні, покажіть людям, що ви піклуєтесь про українців, якою б мовою вони не спілкуватися. Дайте їм дотації, роботу і підготуйте армію для повернення своїх територій. Немає іншого виходу.
Дмитро Тузов: Що потрібно людям в Станиці Луганській?
Тарас Костанчук: Миру і хліба. Переселенці туляться, де можуть. Держава повинна повернутися обличчям до людей.