Про це поговоримо із заступником директора Інституту Олександрою Скибою та мережевим координатором інституту Віталієм Гліжинським.
Михайло Кукін: Результати дослідження дивують, тому що є враження, що українці на четверному році війни вже від усього втомилися, і вони геть пасивні. Не так?
Олександра Скиба: Ми виходили в громади, в 23 населені пукти, спілкувалися з громадянами, яких зустрічали на вулицях. І ставили їм конкретні питання — чи знають вони про інструменти участі, чи заходять вони на сайти місцевих рад, чи звертаються вони до депутатів.
І тут ми би акцентували увагу на відчуттях самих громадян, як вони відповідають на ці запитання. Один з таких показових кількісних результатів, про те, що понад 40% громадян України вважають себе політично активними.
Коли ми до Майдану говорили про політику, люди говорили, що не хочуть мати до неї ніякого відношення. А зараз люди потихеньку починають розуміти, що вони повинні бути ознайомлені з політичною ситуацією.
Михайло Кукін: 16% опитаних кажуть, що відчувають особисту відповідальність. Тобто вони не лише звинувачують місцеву владу, а розуміють, що самі мають відповідальність за т е, як вони живуть.
Віталій Гліжинський: На питання, що треба зробити для того, щоб прийняття на прийняття рішень місцевої ради, люди відповідали, що треба активізувати громаду. Потім йшло наступне питання: «А хто ж відповідальний за розвиток громади?». Люди вважають, що відповідальний мер міста, інші органи самоуправління, і на п’ятому місці називали себе. І це оці 16%. Радує те, що далеко в кінці цього списку знаходься президент, Верховна Рада та уряд. Раніше люди за кожну яму та тріщину в під’їзді звинувачували президента, зараз в людей відкриваються очі на повноваження, і питання вирішуються.
Олександра Скиба: Добре, що люди починають розуміти, що, якщо хочеться змін, потрібно змінюватися і самому. Відповідно, якщо я користуюся інструментами участі, якщо я вимагаю від депутатів виконання мого звернення, якщо я організовую людей, підписую електронну петицію, то це вже безпосередньо моя участь.
Михайло Кукін: Чи відрізняється ситуація на Донбасі з активністю громадян від ситуації на решті території, які знаходяться далеко від війни?
Віталій Гліжинський: Ми бачимо, що там більше патерналістські настрої, люди більше покладаються не на себе, а представників влади, яких обирають. В центрі України і на заході люди трохи більше організовуються в тому плані, що вони бачать себе як активістів, які можуть діяти. На сході українці більш спираються на владу, і кажуть, щоб вирішити проблему, потрібно переобрати владу. Проте, коли ми обираємо владу, ми перекладаємо частину повноважень на неї, але обов’язок контролювати її дії на нас так і лишається.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.