Українці мають зосередитись на зміні сьогодення, а час для історії наспіє, — Стасів

На зв’язку зі студією — засновник «Відкритого університету Майдану» Остап Стасів.

Андрій Куликов: Що ви вважаєте найважливішим у діяльності Відкритого університету Майдану зараз?

Остап Стасів: Місія цієї ініціативи — революція в головах людей, а не тільки на майданах чи майданчиках. Будь-які зміни починаються в голові людини. Якщо там відбуваються зміни, то людина відкривається викликам, які з’являються. Ми продовжуємо іти назустріч змінам. Без знань, освіти, еволюційного процесу змін мислення і поведінки ми не матимемо достатньо сил і енергії, щоб довести зміни до кінця. «Відкритий університету Майдану» — це освітня ініціатива, яка ставить за мету і хоче допомогти кожному громадянину стати ефективним власником своєї країни, якісним громадянином.

Андрій Куликов: У вас на сайті є курс «Практикум активіста цифрової епохи. Посібник з інструментів е-демократії». Ви вважаєте, що слід навчатися електронній демократії, тому що ми вже навчилися неелектронній демократії?

Остап Стасів: Сьогодні в нашому суспільстві цифра починає займати більше місця. Цифрові технології дозволяють набагато швидше і якісніше впливати на певні процеси в суспільстві. Найважливіше те, що сьогодні велика кількість громадян, які володіють правом голосу, не розуміють повністю, як ці інструменти можуть працювати. Демократію потрібно підтримувати дією. Електронна демократія — це інструмент, який дозволяє бути ефективним в такому впливі.

Ми боремося з «совком». УРСР закінчила у грудні 2013 року. 23 роки ми жили з прапором і тризубом, але в головах у нас був дикий «совок». У 2013 — 2014 роках вперше відбулося усвідомлення себе як суб’єкта. Сьогодні Україна — це лабораторія, де формуються засади майбутнього світу.

Андрій Куликов: Я не бачу на вашому сайті курсів щодо історії.

Остап Стасів: Історія — це вивчення минулого, вона дозволяє робити певні висновки і припущення стосовно майбутнього. Ми орієнтовані на формування громадянських компетенцій. Наша ціль — навчити громадян процесу мислення і діти їм інструменти для цього.

Ми можемо тільки вивчати певні речі. Ми вважаємо, що історію мають давати або класичні інституції, платформи, орієнтовані на науку, або школи та університети. Хоча, можливо, колись ми прийдемо до розуміння інструменту, за допомогою якого через історію можна навчитися.