Гостя ефіру — журналістка Ксенія Марченко.
Анастасія Багаліка: Як довго тривали ваші дослідження? Зі скількома людьми вам вдалося поспілкуватися?
Ксенія Марченко: У мене була можливість протягом 6 місяців перебувати в Польщі і шукати тих людей, які поїхали до Польщі не лише на заробітки, а й тому, що обставини в країні сталися так, що є анексія, є війна на сході України.
Мені був цікавий аспект того, як українці загалом представлені в Польщі, тому що питання українців стоїть достатньо гостро. Офіційні цифри — 1 мільйон 700 тисяч українців-заробітчан є в Польщі. Є дискусії, що ця цифра завищена, тому що враховують документи, яких одна людина може отримати 5 — 8. Більш-менш приземлена цифра, до якої сходяться, — це 800 тисяч українців в Польщі.
Поїхати в Польщу — не завжди заробити значно більше грошей.
Один з героїв — Володимир. Він народився в Коломиї, там прожив все життя, любить свій край, природу. Для нього переломним моментом було те, що його маленький бізнес розвивався не так активно. Люди стають бідніші, це призвело до того, що треба було спробувати працювати в Польщі. Він потрапив на невеликий завод, який працює з металом. Їх поселили в хостел, до заводу їхати 30 хвилин на машині, в селі немає магазину, люди скупляються лише після роботи. О 4.30 ранку вони їхали, поверталися о 5-й, а ввечері залишалися в хостелі. Єдине місце, куди люди ходили гуляти, — це музей-концтабір за три кілометри. Не завжди можна було поїхати, наприклад, у Варшаву, бо робота 6 днів на тиждень.
Володимир сказав, що зрозумів: може заробити такі гроші в Україні, треба просто спланувати правильно час.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.
Ознайомитися з проектом “Перезавантаження” можна за посиланням.