«Громадське радіо»
Співачка виступить 4-го лютого під номером 6. А у студії говоримо про те, як і чому Еріка стала MamaRika, про очікування від відбору на Євробачення та перспективи української музики.
Олена Бадюк: Багато шанувальників пам’ятають вас ще з часів відомого талант-шоу як Еріку. Чому з’явився новий псевдонім?
MamaRika: З’явилося не просто ім’я, а можливості стати на шлях вільної музики, яку давно хотілося робити. Користуючись можливість, що закінчився контракт з продюсером, вирішила стати на сольний шлях. Я створюю сама свою нову музику, нарешті можу бути справжньою собою. Хотілося оновити все повністю, і ім’я також.
Я не взяла жодної пісні з історії Еріки — нове ім’я, новий музичний матеріал.
Моя музика має афроамериканське коріння і, відповідно, «мама», «біг мама» – це я. В душі я насправді пишна афроамериканська жінка, хоч зовні так не скажеш. Але я тяжію до західної музики, додаю туди колоритні українські тексти. Як на мене, виходить цікавий і класний музон.
Сергій Стуканов: Нове сценічне ім’я постало вже тоді, коли буда потреба змінити старе, чи ви про нього думали раніше?
MamaRika: Я поважаю своє минуле, дуже вдячна Сергію Кузіну за все, що відбулося за 5 років нашої співпраці. Якщо вже починати з нуля, то все нове. Це була необхідність. І як колись придумала Еріку, придумала MamaRika. Виношувала, як би я хотіла, щоб це звучало. Ім’я мало бути небанальним, ексклюзивним, що передає мій внутрішній стан. Всі мої друзі завжди називали мене «мама», «мать», «маманька» — я дуже самостійна і мене всюди багато. Десь воно і склалося.
Сергій Стуканов: «Стати справжньою» — це в тому числі і повернутися до української мови? Бо проект Еріка був здебільшого російськомовним для широкої слухацької аудиторії (і Росія, і пострадянські країни).
MamaRika: Я не є дуже принциповою в цьому питанні. Напевно, і націоналістом би себе назвала. В мені взагалі тече дві крові, якщо не більше. Просто це внутрішня необхідність. Я вважаю, що в мене у альбомі будуть пісні і англійською мовою. Питання, напевно, не в мові, а в тому, як ти відчуваєш.
На даному етапі я скучила за своєю рідною українською мовою. Мені здається, що музика не вибирає — вона приходить.
Олена Бадюк: Це не пов’язано з квотами?
MamaRika: Ні. Ми почали накопичувати матеріал рік тому, квотами ще й не пахло. Просто якось склалося.
Олена Бадюк: Як би ви охарактеризували свій стиль?
MamaRika: Це більше фанк, соул, нео-соул, хіп-хоп і трішки поп. В першому альбомі будуть різні стилі, щоб зрозуміти, намацати. Я вже думаю і про другий, вкінці цього року я планую оприлюднити перший альбом, можливо, буде невеликий тур у його підтримку. Але я вже задумуюся над тим, як би я хотіла чути свій другий альбом. Напевно, він буде більш концептуальним, більш визначеним у стилі. Хоча ніхто не забороняє експериментувати. Мені здається, в цьому і кайф музиканта, коли він у постійному пошуках.
Стосовно мови, я розумію, що це ризик. Але коли ти пишеш пісню, вона приходить тією мовою, якою приходить. І ти не вибираєш. І я дуже вдячна, що це українська мова. Мені дуже подобається, як воно звучить.
Сергій Стуканов: Ви зараз надзвичайно популярна виконавиця на пострадянському просторі. Думаю, в тому числі і завдячуючи вашому російськомовному репертуарові.
MamaRika: На даному етапі я тільки почала. Відрахунок починається з минулого року, коли з’явилася на світ MamaRika. Все, що було до — російськомовний репертуар і популярність Еріки — це вже до мене не відноситься, це інша людина.
Цей бекграунд, мабуть, допомагає, бо люди пам’ятають моє обличчя і мій голос. Але все, що було, це не моє. Композиції не мої. Вже зараз я не можу виїжджати на цій славі.
Сергій Стуканов: Чи може виконавець, який від самого початку співає українською, бути настільки популярним, як ви зараз?
MamaRika: Думаю, це дуже актуальне питання. Зараз дуже великі зміни в українській музиці, вона переживає відродження. Цей простір, який залишився, коли в нашу країну перестали приїжджати артисти з ближніх країн, залишився якраз для наших артистів.
Зараз саме час звучати українською, робити нове і не боятися.
Тому MamaRika зараз тут, тому я знаю багато імен, які виходять з музичних студій, з підвалів і просто починають звучати на всю Україну. Зараз українському молодому поколінню музикантів набагато легше бути почутим. Тому я закликаю всіх не боятися формату, розбивати його і робити своє. Повірте, це працює. Ви бачите, скільки імен з’явилося буквально за останній рік.
Ще кілька років тому, можливо, це було б нереально, бо це не взяли б на радіо і в медіапростір, їм би не дали шанси. І ці геніальні та унікальні гурти залишалися б у дуже вузькій аудиторії. А зараз це вже зовсім інший час.
Олена Бадюк: Наскільки охоче радіостанції беруть ваші треки?
MamaRika: Я подивована. Не глобально, але в більшості, ті радіостанції, де я не звучала Ерікою, зараз відкрили свої двері. Вони хочуть чути щось цікаве і не подібне на інше — якраз те, чого зараз бракує. Хочеться чути щось свіже, українське, цікаве. Напевно, це зумовлено і змінами в свідомості людей, вони готові сприймати таку нову музику.
Сергій Cтуканов: Де ви найчастіше виступаєте в Україні?
MamaRika: Корпоративи, нічні клуби, відкриті майданчики – фестивалі. Якраз фести дають тобі твою цікаву аудиторію, яка приходить саме послухати музику. Мені дуже подобається ця публіка.
Всі майданчики тепер належать нам, це потрібно використовувати.
Олена Бадюк: У яких містах ви плануєте виступи?
MamaRika: Ми ще не сідали за логістику туру. Я не претендую на великі майданчики. Напевно, це будуть нічні клуби. Моє музло качове – мені треба, щоб люди танцювали. Сидячі зали — це не моє. Вони все рівно будуть пускатися танцювати.
Олена Бадюк: В цьому переліку буде Донецька та Луганська область?
MamaRika: Якщо нас запросять, якщо люди будуть хотіти нас чути, ми обов’язково приїдемо. І це буде для мене величезний подарунок, тому що я зможу привезти туди свою самобутню музику і розширити музичний кругозір людей.
Олена Бадюк: Ви вперше берете участь у нацвідборі?
MamaRika: Брала учать, при Фабриці: Костянтин Меладзе нас відправив зі Стасом Шурінсом, у нас був дует. Це було смішно: якісь два малих пуцвірка. Це було якось несвідомо, але весло.
А зараз це свідомий вибір, пройшло 7-8 років. Це вже той випадок, коли я усвідомлений дорослий артист, маю що сказати через свою музику. І я хочу бути почутою. Я вважаю, що сучасна українська музика повинна гучно звучати, особливо в Європі. Це мета.
Чи вдасться перемогти? Не знаю. Тут треба покластися на вищі сили і зробити свій максимум: качнути, передати меседж, віддати людям свою любов зі сцени. Це те, що я і планую зробити 4 лютого.
Олена Бадюк: Який основний меседж вашої конкурсної пісні?
MamaRika: Дуже простий: любов, єдність. Мені здається, це ті речі, на яких ще досі будується світ і завдяки яким ми тримаємося. Тому я вважаю, про такі речі як єдність, любов, дбайливість стосовно тих, хто поруч, потрібно завжди нагадувати. Меседж пісні такий: всі ми люди, незалежно від нашої національності і поглядів, ми повинні триматися разом і любити одне одного.
Сергій Стуканов: У зв’язку з квотами точилося багато дискусій, чи українська музика за якістю не поступається російській і західній. Наша музика не поступається за якістю?
MamaRika: Ні, не поступається. Ми пішли від Росії в музичному плані років на 50-100 вперед. Україна диктує тенденції, як мінімум найближчим країнам. А з топовими європейськими музикантами ми вже на рівні. Я шалено щаслива, що українська музика настільки швидко розвивається.
Олена Бадюк: Які у вас очікування від нацвідбору і як ви оцінюєте своїх конкурентів?
MamaRika: Я не називаю їх конкурентами. Ми всі одне одного знаємо. Ми колеги і всі хвилюємося, щиро зізнаємося в цьому, підтримуємо одне одного. Я вважаю, цього року зібралася крута компанія, багато нових імен, альтернативних гуртів. Це щастя — бути з ними поруч. Хочеться, щоб кожен гарно виступив і зробив кльове шоу для Європи.