«Громадське Радіо»
Політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Руслан Кермач про нещодавні заяви ФСБ та Путіна та їх можливі причини:
Руслан Кермач: Це була трохи неочікувана новина з диверсійними групами. Складається враження, що Росія намагається активізувати черговий фронт гібридної війни з Україною в Криму. Мотиви дій ми можемо здогадуватись.
Перша версія, яка спадає мені на думку, пов’язана з тим, що провокація покликана відвернути увагу або виправдати мілітаризацію Криму, яка останнім часом відбувається дуже активно. Були повідомлення і про перекриття пунктів проїзду. За багатьма повідомленнями наростає військовий контингент, відбувається передислокація. Очевидно, у міжнародному просторі це буде сприйнято несхвально. Створюється інформаційний привід, щоб виправдати передислокацію в Криму.
Другу ймовірну версію озвучив сам Путін. Можна зрозуміти, що у такий спосіб вони намагаються зірвати черговий раунд Нормандських перемовин.
Ірина Славінська: І вчорашня заява Путіна це ілюструє. Було сказано, що нема сенсу зустрічатися у цьому форматі.
Руслан Кермач: Напередодні було зрозуміло, що Москва намагається знайти якийсь прийнятний варіант, Лавров робив мляву заяву, що, можливо, зустріч проведуть. Але, очевидно, що зараз у Москви зацікавлення у цьому діалозі нема. І ось вони знайшли красивий розв’язок ситуації.
У більш стратегічному плані вони намагаються змінити дискурс про Україну на міжнародному рівні. З ролі агресора вони хочуть виставити себе жертвою. Нас намагаються представити як державу-терориста. Можливо, в довгостроковій перспективі розраховано на зміну ситуації сприйняття по Криму. Останні заяви того ж Дональда Трампа про Крим — все це підбурює апетити Росії створювати такі інформаційні приводи, які дозволять їм в перспективі, можливо, позбутися кримських санкцій. Хоча це буле колосальний удар по міжнародно-правовій системі.
На даному етапі я не бачу структурних передумов, щоб Москва була зацікавлена в активізації діалогу. Вони розуміють як працює Європейська дипломатія та інституції. Якщо санкції пролонговані на півроку, очевидно, цей час вони будуть триматися. Поки що можна грати свою гру.
Лариса Денисенко: Вчора Леонід Поляков у розмові говорив, що це все більш спрямовано на внутрішнього споживача — незабаром вибори і цією історію історією з диверсантами «накачується» інструмент пропаганди.
Руслан Кермач: Я абсолютно поділяю цю позицію. Якщо подивитись в часовому розрізі, на перший погляд видається дивним, що ця кампанія проводиться саме зараз, коли сезон відпусток, усе в приспаному стані. Але це не дивно, якщо подивимось, що незабаром вибори. Включення пропагандистської машини ефективно мобілізує електорат. Загострення проблем Криму, соціально-економічні проблеми, втрати — Росія втратила близько 15 млрд доларів за останній рік на експорті нафти, незважаючи на те, що на 6-7% наростили експорт. Медійний сплеск — намагання виправдати, чому потрібен Крим, мілітаризація.
Але ми не повинні недооцінювати зовнішній фактор. Ми бачимо, що в Європі наростають антисанкційні тенденції. В Європі є слабка ланка. В перспективі може стати Німеччина, Франція, Східна Європа. Якщо в січні санкції не будуть зняті повністю, а частково, в перспективі, якщо відбудуться вибори в тій же Німеччині, Франції у 2017 році, це змінить розстановку сил у цих країнах. Тоді ситуація може кардинально змінитися не на користь України.
Ірина Славінська: Чи впливає зміна адміністративного статусу Криму на цю ситуацію?
Руслан Кермач: Думаю, ця зміна зроблена суто з адміністративних причин. Після анексії вони повинні були піти на створення федерального округу. Це спогад про автономні права Криму. Тепер ми бачимо, що навіть примарної автономії вони позбулись і стали звичайним суб’єктом РФ. Тепер для заходу є юридична колізія щодо санкцій, які вводились проти Кримського федерального округу. Але, очевидно, санкції триватимуть.
Лариса Денисенко: Якщо аналізувати, що відбувалося стосовно України в російських мас-медіа у липні і зараз: Україна подавалась стишено, чи постійно виринала і виникали приводи?
Руслан Кермач: Ми бачимо, що Україна так швидко, як зникає з медійного поля, так і виринає під інформаційні приводи. Коли активізувалась Сирійська кампанія, всі констатували, що Україна зникає з російського медійного поля. Тепер, очевидно, першочергове задання медіа — доносити меседжі до аудиторії, готувати електорат під вибори.
Ірина Славінська: Який це може бути меседж для електорату?
Руслан Кермач: Це буде виправдання їх агресивної політики.
Лариса Денисенко: Тоді, можливо, там з’явилось бажання більшої кількості людей говорити про те, чи не надмірно ми тиснемо?
Руслан Кермач: В першу чергу, росіяни вимірюють ставлення до влади через власний гаманець. За час, який пройшов, і економічні негаразди, які росіяни встигли відчути, це закономірно підштовхує їх до пошуку причин. Звичайно, центральний меседж — санкції, тиск, що тільки підбурює. У Заходу є очікування, що санкційний тиск на Росію створить критичну масу негативно налаштованих до влади людей. В Росії це не працює. Там це консолідує суспільство довкола лідера.