У студії Громадського радіо – професор Києво-Могилянської Академії, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань.
Олексій Гарань: В Україні, як і в будь-якій демократичній країні, ми можемо знайти людей практично всіх поглядів. Є у нас ультраправі, такі ультраправі є і в Європі, в США. Так само, як і в розвинених демократичних країнах, в електоральному плані вони все-таки є достатньо маргінальними. В Україні на виборах ультраправі збирають значно менше, ніж в Європі, де зараз потужний сплеск антиміграційних рухів.
В Україні ці рухи існують з початку періоду, коли Україна йшла до незалежності, але основний мейнстрім складали національно-демократичні партії, а не ультраправі. Я думаю, що це пов’язано з тим, що національна ідентичність у нас не є винятково етнічною, вона є територіальною, тобто людей, які проживають на території України і вважають себе політичними українцями, набагато більше. Я думаю, що російська агресія це підтвердила, вона показала, що бути українцем не означає бути етнічним українцем. Бути політичним українцем означає бути насамперед патріотом України і визнавати, що це моя Батьківщина і я готовий її захищати. Я думаю, що це одна з причин, чому «провалилася» агресія Путіна.
В Україні на виборах ультраправі збирають значно менше, ніж в Європі, де зараз потужний сплеск антиміграційних рухів
Андрій Куликов: Але українські крайньоправі дали людей в добровольчі батальйони. Чому ж така ненависть до «інородців»?
Олексій Гарань: Звичайно, ті ультраправі, які дійсно пішли в добровольчі батальйони, не складають більшості в жодному батальйоні, але вони там є. Якщо ми говоримо про «Правий сектор», то я б сказав, що там етнонаціоналістів або людей з расистськими стереотипами практично немає. У них більш традиційний підхід до націоналізму, який дозволяє і іншим національним меншинам брати зброю в руки і захищати Україну.
Ультраправі теж взяли зброю захищати Україну, але я б проводив різницю між тими, хто взяв зброю в руки і захищає Україну там, і між тими, хто використовує ультраправу ідеологію для того, щоб розпалювати міжнаціональну ворожнечу, щоб проводити насильницькі акти проти людей, які дотримуються іншої думки, в цьому є небезпека. Війна стала приводом для активізації цих ультраправих.
Андрій Куликов: Ви зачепили електоральне питання про успіхи і неуспіхи українських ультраправих. Які їхні перспективи на парламентських виборах?
Олексій Гарань: До ультраправих я не відношу «Свободу», вона почистилася від таких людей. Я б назвав ультраправими ті сили, які знаходяться правіше за «Свободу», зокрема «Національний корпус». У них немає шансів подолати 5-% бар’єр. «Свобода» до цього наближається, але я їх на даний момент не відношу до ультраправих. Ультраправі можуть провести людей по мажоритарці, але зараз у нас по мажоритарці з великою натяжкою ми можемо сказати, що є тільки 3 депутати, яких умовно можна віднести до ультраправих.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.