Громадське радіо
7 листопада у Верховні Раді відкривається виставка «Бранці Кремля» з фотографіями українців, затриманих чи засуджених з політичних мотивів у РФ чи в Криму.
«На цій виставці розміщена 61 фотографія практично всіх тих, кого ми знаємо. На аркуші ми написали число 61 таким чином, щоб змогли відклеїти і дописати — може, поки буде виставка, надійде інформація, що чисельність збільшена», — говорить Павло Гриб.
Григорій Пирлік: Чиї фотографії представлені на виставці?
Ігор Гриб: Ця виставка була підготовлена нашими родичами політичних бранців. У першу чергу, це Ольга і Геннадій Афанасьєви. Геннадій сам був бранцем Кремля, Ольга Афанасьєва — його мати. Також за допомогою правозахисних організацій, це і Марічка Томак, яка є відомою правозахисницею і надає дуже потужну підтримку всім родичам. У п’ятницю ми провели монтаж на першому поверсі Верховної Ради, щоб наші народні депутати подивились і перейнялися цією проблемою.
На жаль, вже на четвертому році цієї гібридної війни в нашій країні нема розуміння того, що окрім людей, бранців по АТО, щодо яких на мінському майданчику ведуться певні перемовини стосовно обміну як полонених, щодо політично мотивованих в’язнів, які сидять в Криму, в РФ, такого майданчика не існує. Коли виникають всі ці проблеми, то вони лягають виключно на плечі родичів цих політичних бранців.
Добре, якщо ці родичі живуть в Києві або великому місті, й можуть штовхати цей процес. Як показує практика, в переважній більшості випадків такі родичі не можуть це зробити. Стала нагальною потреба донести необхідність створення в Україні інституту уповноваженого з прав політичних в’язнів Росії. Ми на кожному брифінгу, прес-конференції, зустрічі намагаємося донести цю тезу перед державними чиновниками,народними обранцями. Як у даному випадку, встановили цю виставку у ВРУ, щоб донести необхідність створення цього органу.
Григорій Пирлік: Які повноваження він повинен мати?
Ігор Гриб: По-перше, це координуюча роль всіх відомств, бо це розпорошено. МЗС займається, і ми вдячні, але воно займається по мирному часу, надає допомогу. Але є реалії, які виникають від моменту моніторингу цих політичних бранців. Ми до сих пір не знаємо, скільки їх насправді. Мій син Павло на момент 24 серпня був 49-м у списку. На сьогодні їх уже більше 60-ти. Буквально за два місяці чисельність цих політичних бранців зросла на четверту частину. Це тільки ті, про яких ми знаємо.
Далі стоять наступні питання. Виникає цілий комплекс підтримки цих в’язнів. Від консульського, юридичного супроводу. Люди там не мають адвокатів, які могли би дійсно захищати їх. А не так, як підсуне якогось російська сторона відповідно до їхнього законодавства, і вони тільки імітують цей захист. Також є підтримка рідних і близьких політв’язнів. Як правило, серед нас нема якихось великих бізнесменів. Ці бранці, яких ми знаємо, які там засуджені, — звичайні прості люди, які займали, як правило, проукраїнську позицію і реально потребують допомоги від держави.
Ця виставка у ВРУ повинна вказати народним обранцям на найскоріше створення цього інституту уповноваженого, бо люди потребують цієї допомоги вже вчора
Григорій Пирлік: Чи є вже формалізована пропозиція щодо запровадження інституту уповноваженого, чи є проект постанови, зареєстрований у ВРУ?
Ігор Гриб: На жаль, нема. Є тільки намагання влади зараз створити якийсь відділ при МінТОТ, але цей відділ не буде мати відповідних повноважень. Це може бути чергова відписка. Але ми розуміємо, що цей відділ не буде мати ніяких повноважень, і нас це не влаштовує. Ми будемо добиватись створення інституту уповноваженого.
Читайте також: Син екс-співробітника Держприкордонслужби зник після перетину кордону з Білоруссю
Григорій Пирлік: І тепер до справи вашого сина: наступного тижня має відбутися суд, це буде розгляд апеляції на запобіжний захід?
Ігор Гриб: Так
Григорій Пирлік: Чи буде представлений хтось, крім адвоката: група підтримки громадських активістів, люди, завдяки яким Павло буде відчувати, що він не кинутий напризволяще?
Ігор Гриб: Це буде апеляційний суд, на жаль, він буде проходити в режимі відеоконференції відповідно до законодавства РФ, як нам повідомив російський адвокат Андрій Сабінін, в суд його не привезуть.
Григорій Пирлік: Чи відомо вам про те, що хтось туди все ж поїде: журналісти, активісти, родичі?
Ігор Гриб: Так, там будуть журналісти, планує бути журналістика Ірина Ромалійська, хтось із родичів буде на цьому суді. На жаль, російська сторона за два місяці не спромоглася надати дозвіл на відвідини родичами Павла, дозвіл до сих пір ми не отримали.
Григорій Пирлік: Також на цьому тижні була заява, що вже місяць до Павла не пускають українського консула?
Ігор Гриб: Пустили. Ми спілкувались з консулом, і останній раз це було17 жовтня. Судячи з того, як вони дають дозволи, ми думаємо, що вони вирішили для себе раз на місяць пускати консула.
Григорій Пирлік: Що відомо про стан здоров’я Павла зараз?
Ігор Гриб: На жаль, нічого невідомо, бо лікарів, які їздили, туди не допустили, ліки не дають. Почали давати ліки, які йому шкідливі, від яких він став гірше себе почувати. На ту заяву, що він зробив, що йому від цих ліків погано, представник слідчого ізолятору заявив, що розцінюватимуть відмову від цих ліків як порушення режиму. Розумієте, це чисто знущання і нелюдське ставлення до наших громадян.
Читайте також: Опубліковано листи Павла Гриба до дівчини, до якої він поїхав у Білорусь (ФОТО)
Григорій Пирлік: Чи є у вас сподівання на судовий розгляд, який має відбутися 7 листопада?
Ігор Гриб: Чесно кажучи, нема. Я думаю, це буде черговий технічний суд, нічого воно не поміняє. Прецедентів стосовно зміни запобіжного заходу політично мотивованим в’язням ще не було.
Григорій Пирлік: Чи викликає у вас певні сподівання ситуація зі звільненням Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова? Зрозуміло, що ситуації різні, але людей відпустили. Чи є у вас надія, що так само буде з вашим сином?
Ігор Гриб: Звичайно, ми сподіваємось на все, ми розуміємо, щоб будь-який фактор, який, можливо, існує, будь-яка зустріч на верхах може сприяти звільненню Павла і будь-якого політв’язня у РФ. Це, може, буде якийсь жест перед президентськими виборами у РФ, це можуть бути якісь домовленості перших осіб ЄС з Путіним. Ми розуміємо, що це вирішується тільки на рівні Путіна.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.