Громадське радіо
На якій стадії реалізації нині знаходиться ця ідея і що потрібно зробити для правильної організації народної ініціативи? Запитаємо в учасника АТО і депутата міськради м. Вишневе Київської області Тараса Костанчука.
«Тоді все робилось на аматорському рівні — люди самі готувалися до збройного опору, ні отримуючи ні моральної, ні теоретичної підтримки від держави. А це погано, тому що це треба було робити на державному рівні, хоча б спустити циркуляри — ви робіть свої загони, ми вам допоможемо: ось бомбосховища, ось їжа, якщо треба. А робилося все на аматорському рівні — я створював свій загін, а я — свій. Якби була навала Російської Федерації і був би окупований Київ, це був би поганий опір, тому що ми б діяли всі розрізнено, малими групами.
Впродовж цих трьох років також потрібно було готуватися по подібного сценарію, що теж не було зроблено.
Зараз ми говоримо про організацію резервної армії, про яку ми дуже говорили в 2014-му та 2015-му році, коли йшли запеклі бої на сході України, що потрібно готувати ся до збройного супротиву всередині країни. І от на 2017-ий рік за офіційною інформацією одного з офіцерів, з яким я мав розмову, в нас є зараз „цілих“ 80 тисяч резервної армії. На що я йому відповів, що в Хорватії через три роки було 250 тисяч резервної армії при населенні в 4 мільйони. У нас 40 мільйонів і через три роки у нас всього на всього 80 тисяч. Це неправильно і це дуже мало, ми повинні б мати 1 мільйон резервної армії», — розповідає Тарас Костанчук.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.