Володимир Бондар: Ці території є специфічними в українських реаліях. На підконтрольній території функціонують наші підприємства, їх по Луганській і Донецькій області загалом є 13. Ну і області не є самими лісистими в Україні, вони не були такими і до окупації. Але там є лісові масиви, є лісники, і вони на сьогодні працюють.
Та що до специфіки проведення роботи, безперечно, там ситуація зовсім інша. По-перше, є лісові масиви, які існують і на одній, і на другій території. Суттєво збільшилася кількість згорівших лісових масивів. Якщо до 2014-го року в обох областях приблизно по 30 га згоріли від пожеж, то на наступний рік площа пожеж збільшилася в 160 разів тільки по Донецькій області і в 330 разів – по Луганській області. Безперечно, це через ведення бойових дій, через підпали, через те, що вести якусь лісову діяльність під обстрілами надзвичайно складно та неможливо. Ми маємо багато лісових масивів, де ліс згорів повністю, і ми не можемо його забрати, тому що ця територія обстрілюється.
Є інші лісові території, де ведення лісового господарства відбувається більш-менш, але назвати цю ситуацію нормальною ми не можемо.
Валентина Троян: Є люди, які незаконно вирубують ліси. Чи вам вдається порушувати які кримінальні провадження?
Володимир Бондар: Лісова охорона вживає достатньо багато заходів для того, щоб такі випадки мінімізувати. Я завжди говорив, що незаконні рубки ми будемо мати до того часу, поки ми будемо мати можливість реалізувати незаконно добуту сировину. Поки в нас будуть пилорами, поки в нас будуть підприємці, які будуть приймати цю сировину, доти ми будемо мати незаконні рубки. Тому що спокуса достатньо велика. І лісокрадачі по всій Україні сьогодні дуже серйозно озброєні, тому в багатьох випадках ми маємо перестрілки навіть у мирних регіонах. Кожному такому випадку ми намагаємося давати оцінку разом з правоохоронними органами, але така ситуація є.
Валентина Троян: А чи є у вас дані, який відсоток лісів вигоріло під час боїв в цих областях?
Володимир Бондар: У Донецькій області у 2014-му році площа вигорівших лісів склала 5 тисяч га, в Луганській області – більше 10 тисяч га. І в більшості – це наслідки бойових дій, які проходили в цих областях. Там, де ведеться війна, там не дивляться на ліс. Є заготівля лісу для потреб військових, що теж не сприяє системному розвитку лісового господарства. Але ми розуміємо, що на потреби армії сьогодні працює вся країна, і лісники тут не є виключенням.
Валентина Троян: Якщо говорити про стосунки з військовими, лісівники співпрацюють з ними чи знаходяться в конфліктних відносинах?
Володимир Бондар: Це наші військові, і з цього ми повинні виходити. Це люди, які сьогодні оберігають нашу державу, тому в конфлікті з ними знаходитися ми не можемо. Так, є речі, які лісівникам не подобаються, коли лісові масиви застосовуються під час чи проведення навчань, чи військових дій, але така ситуація часу.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.