В Сєвєродонецьк, Лисичанськ,Рубіжне потрібно вкладати інвестиції,—Потапенко

Чи правда, що Донбас перетворюється у другій екологічну гарячу точку і яка реальна ситуація на непідконтрольної Україні територіях, запитаємо у В’ячеслава Потапенка, доктора економічних наук, директора Інституту зеленої економіки

В’ячеслав Потапенко нещодавно повернувся з Донбасу, зокрема з Лисичанську.

Дмитро Тузов: Як змінилася ситуація з того часу, коли ми з вами говорили, а пройшло майже два місяця? Ми загострювали нашу розмову на тому, що екологічна ситуація на Донбасі вимагає невідкладних і дуже чітких рішень для того, щоб не сталося екологічної катастрофи?

В’ячеслав Потапенко: Катастрофічного погіршення ситуації не відбулось за цей період, але й якихось конструктивних рішень для подолання цих наслідків теж прийнято.

Поки не буде оцінки ситуацій з підтопленнями і забрудненнями територій, відновлювати їх неможливо. Це будуть просто списані кошти.

Тетяна Курманова: Насколько полная информативная картина повреждений неподконтрольных территорий?

В’ячеслав Потапенко: Немає повної картини, навіть і на підконтрольних Україні територіях. Системно цим ніхто не займається. Тільки громадські організації та активісти збирають якусь інформацію та супутникові знімки, якщо вони надаються.

Дмитро Тузов: Яка позиція Міністерства екології?

В’ячеслав Потапенко: Періодично воно до цього долучається. Але в міністерства немає під це фінансування. В європейських країнах міністерства замовляють певним фірмам екологічні дослідження, проводиться тендер. Оскільки останні два роки в нас гроші виділяються тільки на необхідне підтримання державної структури, то міністерство не може замовити подібне дослідження.

Основні екологічні проблеми, зокрема в Лисичанську, де я був, пов’язані із водопостачанням. Там є певне забруднення води, в них дуже старий водовід.

Дмитро Тузов: Ну і Лисичанськ в багатьох асоціюєтеся з Нафтопереробним заводом.

В’ячеслав Потапенко: Він вже не працює 5 років. Там же проблема почалась не з початком війни, а раніше, у зв’язку зі змінами в економічній ситуації, глобальними змінами, вартістю ресурсів і т. і.

Дмитро Тузов: В Луганській і Донецькій областях до війни йшла контрабанда пального, а Нафтопереробний завод зупинили. Між цим є зв’язок?

В’ячеслав Потапенко: Є думка, що ідея створення «ЛНР» належала людям, які контролювали оцю контрабанду пального в Україну, вони думали, що це буде такий гарний економічний хід для того, щоб мінімізувати економічні витрати.

Дмитро Тузов: Чи хвилює громадські організації питання екологічного характеру?

В’ячеслав Потапенко: Ситуація залежить від того, с ким розмовляти. Якщо активісти займаються екологічною темою, співпрацюють з місцевою владою, то в них є досвід. Якщо спілкуватись з представниками бізнесу та місцевими депутатами, то вони далекі від цього.

На сьогоднішній день територія Луганської області, яка контролюється Україною, має населення 700 тис людей, і основна частина мешкає в селищах міського типу і селах. Там дуже розвине сільське господарства, які чудово працюють. І завдяки сільському господарству та маленькім підприємствам вони виживають і на себе заробляють. Ця частина Луганської області з економічної точки зору виявилась самодостатньою.

Тетяна Курманова: Какая ситуация с затопленными радиоактивными шахтами, о которых говорилось еще до военных действий?

В’ячеслав Потапенко: Ці шахти знаходяться в Донецькій області, на території, що не контролюються Україною.

Ми проводили круглий стіл по екології Донбасу, на якому говорилось, що на непідконтрольних землях дуже багато територій є підтопленими. Державні шахти закриті, видобуток вугілля відбувається на нелегальних копанках. І це вугілля легалізуються через непрацюючі державні шахти, які зареєстровані на підконтрольній території, щоб можна було його експортувати. Але якість вугілля жахлива, в ньому більше пилу, який викликає хвороби. Зараз в Україну йде таке неякісне вугілля, і ця екологічна проблема, яка створюється на Донбасі поширюється на всю Україну.

Тетяна Курманова: Во время круглого стола были разработаны системные шаги решения проблемы?

В’ячеслав Потапенко: Потрібно розробити програму екологічного моніторингу зони АТО, для цього необхідно дослідити дані з космічних знімків. А коли буде можливість дослідникам потрапити на ці території, то в першу чергу займатися потрібно двома основними проблемами — водою, яку зараз не можна використовувати і підтопленими шахтами.

Що стосується розвитку, якщо говорити про Луганську область, то було б доцільно агломерацію трьох основних міст цієї області — Сєвєродонецька, Лисичанська і Рубіжного перетворити на площадку для отримання інвестицій. Тому що кожне з них має певні переваги, і утворивши таку агломерацію на рівні угоди, вони можуть стати суб’єктом, з яким інвестори можуть вести переговори.

Дмитро Тузов: Але інвестори говорять, що поки не припиняться бойові дії, про які інвестиції можна думати?

В’ячеслав Потапенко: Так, але, на мою думку, розвивати ці території без державних гарантій та інвестицій нереально.