Про це Громадському радіо розповів Віталій Смаголь, провідний науковий співробітник Інституту зоології НАНу, кандидат біологічних наук.
«Вовка в Криму не було з 1961 року, хоча взагалі – з 1916 (один вовк забрів у 1961). З’являтися на півострові він почав лише на початку 2000-х. Справа в тому, що зона степового Криму без осередків питної води є дуже потужним ізоляційним бар’єром, що не дає виходити кримській фауні з півострова й навпаки.
До Криму вовки прийшли кригою з РФ, коли промерзла Керченська протока. І зараз, за інформацією респондентів, вовків в Криму не менше 250-300 особин. Повірте, вони спричиняють значну шкоду», – говорить Віталій Смаголь.
У Криму та загалом в Україні немає фахівців, які могли б регулювати чисельність вовка, зазначив він:
«Контролювати чисельність цієї тварини – посадові обов’язки єгерської служби. Можливо, в період полювання цим займаються пересічні мисливці. Але завжди чисельність вовка контролювали спеціалізовані мисливці, так звані вовчатники.
Цих людей в Україні залишилося обмаль – можливо, двоє-троє чоловік».
Вихід тварини до населених пунктів – одна з небезпек, пов’язана зі збільшенням чисельності.
«Для вовка в поліській зоні основною трофічною базою є поросята. Наразі є цілі райони на Поліссі, де немає поросят, свиней, у вовка з’явилася проблема – йому немає чого їсти, а чисельність велика. Тому вовк починає виходити до населених пунктів.
Ще одна небезпека – загалом дикі собачі є природним резервуаром сказу. Якби я побачив вовка в населеному пункті, в першу чергу подумав би, що він може бути скаженим. Якраз це становило б для мене небезпеку. Зустріти вовка в лісі… Повірте, за всю свою дуже велику мисливську практику я бачив вовка раз і здалеку. Україна – занадто урбанізована територія для того, щоб казати, що якісь тварини не бояться людину, – бояться всі. Я впевнений, що і вовк, і дикий кабан до останнього уникатимуть зустрічі з людиною».
Збільшення чисельності вовка також може негативно вплинути на чисельність популяцій інших тварин, зазначив він.
«Вовк за рік з’їдає тонну м’яса – це два великі лосі, три великі олені, близько 20 козуль. Це дуже багато. Бідність наших мисливських угідь на копитну дичину пов’язана з різними причинами, куди можна віднести й браконьєрство, деградацію середовища існування, але вовк у цьому контексті відіграє не останню роль».
Нормальна щільність вовка по Україні має бути 500-600 особин, а зараз його 2 500. Крім того, це цифри на кінець періоду полювання, зазначив науковий співробітник Інституту зоології НАНу.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.