В Україні ніхто не зможе заборонити Марші рівності – Аксана Філіпішина

Запитаємо в представниці Уповноваженого з питань дотримання прав дитини, недискримінації та ґендерної рівності Аксани Філіпішиної.

Анастасія Багаліка: Чи ознайомилися ви з вмістом петиції? Там три вимоги, але вони доволі абстрактні.

Аксана Філіпішина: Є абстрактні, а є і не абстрактні вимоги. Ми зверталися до Адміністрації президента щодо цієї петиції. Ми виходимо з того, що відповідно до 23 статті Закону України про звернення громадян, петиція не може бути оприлюднена, якщо вона містить посягання на права і свободи людини. А посяганням на права і свободи людини та дискримінацією є заклики, будь-які вказівки, які спрямовані на обмеження прав і свобод людей у зв’язку із тим, що вони мають певні ознаки.

Ця петиція містить одну з вимог – захист розвитку інституту сім’ї. Через що вимагається подати законопроект про заборону популяризації різних видів девіантної статевої поведінки, антисімейних ідей, у тому числі, проведення так званих маршів рівності, Прайдів, Гей-Прайдів тощо. Так само видати указ президента про державну стратегію захисту і популяризацію традиційних сімейних цінностей.

Якщо говорити про підтримку сім’ї, про обов’язок держави, то ту немає ніяких питань з приводу загальнополітичної ситуації. В Україні дійсно є сім’ї, є сім’ї з дітьми, які потребують державної підтримки в умовах соціально-економічної кризи, в умовах військового конфлікту та окупації, і тут з приводу необхідності державної політики та державних програм немає ніяких застережень.

Водночас посягання на права інших людей і заклики до обмеження їх в правах, заклики до неповаги до честі і гідності людей, що живуть інакше – мають гомосексуальну орієнтацію, трансгендерні люди – не повинно мати місце в нашому суспільстві.  Чи має право за подібними петиціями хтось визначати, що є нормальним, а що – ні? Заклик до заборони маршів рівності – це заклик до порушення прав інших людей на свободу висловлення та на те, щоб виборювати свої права. Ці люди не претендують на звуження прав інших людей, вони говорять виключно про свої права не за рахунок так званих традиційних сімейних цінностей.

Ніхто не зможе в Україні заборонити Марші рівності, тому що це право людей на мирні зібрання і на висловлювання свої думки, якою б ця думка не була, у разі, якщо вона не порушує прав інших людей

Тому тут прослідковується чіткий конфлікт інтересів – посягання на права людей, які здаються комусь такими, що мислять інакше, і тих людей, які виборюють свої права, які найбільше сьогодні порушуються в Україні.

17 квітня ми звернулися до Адміністрації президента з тим, щоб там приділили більше уваги фаховому аналізу тих петицій, які вони розміщують. Адже мені цікаво, як зараз вони будуть викручуватися з цієї ситуації. З одного боку, вони зареєстрували і оприлюднили таку петицію, вона набрала певну кількість голосів, але реалізувати її навіть президенту, на мій погляд, буде непросто. Тому що для цього потрібно подати невідкладний законопроект до Верховної Ради, який явно йде в розріз з Конституцією України та з міжнародними зобов’язаннями України. Її виконати буде просто неможливо, тому що ніхто не зможе в Україні заборонити Марші рівності, тому що це право людей на мирні зібрання і на висловлювання свої думки, якою б ця думка не була, у разі, якщо вона не порушує прав інших людей.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.