Тетяна Трощинська: Что такое экспорт услуг и что к нему относится?
Андрій Саварець: Під послугами в цьому випадку ми розуміємо послуги ІТ, ділові юридичні послуги, дизайн, дослідження, консалтинг та ін. Це важлива стаття експорту, послуги складають чверть всього експорту України. На жаль, експорт послуг скорочується, за минулий рік на 17%, але у порівнянні з експортом товарів ситуація краща. Щоб запобігти погіршенню ситуації, необхідно усунути бюрократичні та адміністративні бар’єри.
По-перше, потрібно усунути валютний контроль — документи, які експортер має надавати своєму банку. Потрібно довести легальність операції — перекладнеий договір, часто на сто і більше сторінок. Потрібно надати акти виконаних робіт або рахунки(інвойси).
При цьому у іноземних контрагентів це викликає подив, вони не знають, що це таке, у них вже навіть мокрої печатки немає, вони їх не використовують. Тому наші експортери обманювали банки, а банки робили вигляд, що все нормально.
Валютний контроль не виконує своїх функцій, він не контролює банк повернення валютної виручки. Нацбанк і мінекономіки теж погодились з нами і визнали, що валютний контроль зайвий, його можна безболісно усунути.
Андрій Куликов: Куда украинцы экспортируют свои услуги?
Андрій Саварець: В межах країн СНД, але, наприклад, в ІТ-галузі українці намагаються іти далі, на західні ринки, в Європу, Північну Америку чи Австралію, де є запит на наших спеціалістів.
Тетяна Трощинська: Вчора ви презентували законопроект, хто його підтримав?
Андрій Саварець: Вчора був прес-брифінг, були присутні народні депутати Вікторія Пташник та Владислав Голуб, котрі заявили, що вже є міжфракційне об’єднання депутатів, яке готове подати цей законопроект до розгляду і далі вести через процедури парламенту. Вони впевнені, що не буде перешкод у переконанні усіх фракцій, тут немає політики, лише економіка. І законопроект дасть можливість розвитку нашого експорту.
Тетяна Трощинська: Чи були проти банки?
Андрій Саварець: Ні, для них це також обтяження, вони просто виконують вимоги Нацбанку, а це тягнеться вже двадцять років. Крім того, ми хочемо дозволити резидентам України укладати договори з іноземними контрагентами в електронній формі.
По суті, проконтролювати умови контрактів і якість самих послуг банки, на які покладені ці обов’язки, не можуть. Тому їх треба від цього звільнити і дозволити ринку самостійно врегулюватись. А контролювати потрібно лише те, що потрібно. Відповідно до нашого законопроекту експортеру потрібно буде лише довести, що це був експорт послуг, а не товарів.
Андрій Куликов: Если человек делает работу в Украине, где ему платят? Как решить вопрос с налогообложением? Нужно ли пытаться оставить эти деньги в Украине?
Андрій Саварець: Ми побачили, що ті, хто не хоче заводити валюту в Україну зараз, не робитимуть цього при наявних адміністративних бар’єрів. Тому потрібно ці бар’єри забрати. Ми пропонуємо, щоб заводити валюту було просто, і щоб на підставі рахунку можна буде довести податковій, звідки отримано дохід.
Андрій Куликов: Насколько законопроект вступает в коллизию с законами других стран?
Андрій Саварець: Ми намагаємось адаптувати наше законодавство під світові реалії, тому колізій не мало би бути. Немає колізії при укладанні зовнішньоекономічних угод, це можна робити і за правом країни перебування контрагента. В ЄС валютного регулювання майже немає, там є хіба фінансовий моніторинг. Тобто якщо валютний контроль — безпосередній, то фінансовий — це коли державні механізми чи примуси вступають лише при виявленні порушення.
Андрій Куликов: Расскажите о фрилансерах.
Андрій Саварець: В Україні зареєстровано понад сто тисяч фрілансерів, з них активних — приблизно шістдесят тисяч. І вони зацікавлені у відкритті рахунків тут, вони готові сплачувати податки і заводити валюту. Але чинне законодавство змушує їх не робити цього.
Андрій Куликов: Что делать с отношением украинских банков к клиентам?
Андрій Саварець: Існують незручні моменти та проблеми і у валютній виручці 75%, і у самостійному встановленні курсу банком, не завжди той, хто заробив валютні кошти, може ними розпоряджатись. Ми ж зосередились на адміністративних бар’єрах.
Тетяна Трощинська: Якими є масштаби експорту послуг?
Андрій Саварець: За даними Держкомстату за 2015 рік експорт склав 9 млрд доларів, у 2014 — більше 11 млрд. але це офіційна статистика, що враховує кошти, що пройшли через банки. Але валютний контроль спонукає тих же фрілансерів відкривати рахунки закордоном чи користуватися платіжними системами.