«На жаль, збитки з плином часу тільки збільшуються. В мене складається враження, що комісія буде діяти постійно, до того моменту, поки Міжнародним судом не буде прийнято рішення щодо відшкодування збитків».
Таку думку висловив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука в ефірі Громадського радіо. Також він розповів, як буде створюватися та як працюватиме комісія.
«Мова йде про створення міжурядової комісії, до складу якої будуть входити представники, здається, семи чи восьми центральних органів виконавчої влади. Пропонується, що очолювати комісію має віце-прем’єр, заступником буде міністр із тимчасово окупованих територій. Роботи попереду дуже багато», – відзначив він.
Для підрахування збитків і висунення претензії до РФ передусім необхідно консолідувати та об’єднати в єдину базу даних інформацію, яка міститься в кожному окремому відомстві щодо майна, яке залишилося на окупованих територіях.
Проте комісія займатиметься не лише підрахуванням збитків, але й фіксацією порушень прав людини, які відбувалися на сході країни та в Криму, розповів Георгій Тука.
«Всі документи щодо створення комісії наразі в Кабміні на узгодженні центральних органів виконавчої влади, наскільки я знаю, останнє міністерство підписало погодження. Думаю, на найближчому засіданні Кабміну, яке має відбутися наприкінці серпня, буде прийнято рішення щодо формування комісії».
Георгій Тука висловив думку, що хоч відшкодування збитків – справа не найближчого часу, проте він вірить, що цього можна домогтися.
«Путін не вічний. Росія в нинішньому імперському складі не вічна. Тому треба рухатися в цьому напрямку. Я переконаний, що рано чи пізно можна домогтися відшкодування збитків».
Політолог Костянтин Батозський у студії Громадського радіо також висловив свої думки щодо створення комісії та деякі застереження щодо її роботи.
«Мне даже как-то неловко комментировать, что только на пятый год войны мы решили наконец-то собрать (и очень причудливым бюрократическим образом) всю имеющуюся информацию.
Здесь есть очень тонкий юридический момент – даже для меня он очевиден, хоть я и не юрист. Если мы собираем все претензии по оккупированным территориям и подаем в суд, здесь важно понимать, зачем мы подаем в суд. Если это возмещение убытка, тогда мы как бы соглашаемся с оккупацией. Это очень тонкий момент.
Мы должны идти несколькими путями. Первый – добиваться международного признания факта оккупации. Это самая очевидная вещь. Тот факт, что территории оккупированы, и значит, оккупант должен нести ответственность перед нами и перед жителями оккупированных территорий за все, что там происходит. Это первая часть, которую может определить Европейский суд, Международный уголовный суд.
Второй путь не менее важен. Это коммерческое разбирательство. Мы должны подать в суд на Россию не за то, что они забрали, согласиться с тем, что мы отдали, а за упущенную прибыль, за то, что мы сейчас недополучили определенную сумму денег и не смогли выполнить обязательства перед нашими гражданами.
Третье направление – каким образом мы каталогизируем убытки, фиксируем разрушения? Мы должны выработать методологию, чтобы собирать данные унифицировано».
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.