Андрій Куликов: Вирівнювання регіонального розвитку для мене виглядає приблизно так, щоб в усіх регіонах був приблизно однаковий рівень доходів у простих людей, щоб в усіх областях України приблизно однаково були розвинуті промисловість, сільське господарство тощо. А як воно насправді?
Ніна Чала: Насправді важливо, щоб регіони були розвинуті на приблизно одному рівні. Важливо, щоб у населення в регіонах не було великого розкиду між мінімальним доходом і максимальним доходом. Бо коли ми маємо соціальний розкид, це завжди причина для соціальних збурень, чого точно не треба.
Але якщо говорити про те, щоб в усіх регіонах було і машинобудування, і сільське господарство, то це не зовсім коректно, бажано, щоб регіон максимально використовував свої можливості, свої сильні сторони, і як раз гармонійна міжрегіональна співпраця є фундаментом сильної держави.
Андрій Куликов: Наскільки цій гармонійній і міжрегіональній співпраці перешкоджає війна? І наскільки ця гармонійна міжрегіональна співпраця існувала до війни?
Ніна Чала: До війни ми могли спостерігати сильніший розвиток на сході. Але еволюційна економіка як раз враховує неринкові чинники економічного розвитку. Тобто ми вимірюємо економічний розвиток не за темпами зростання ВВП. Тут ми маємо концепт винятковості культурного чинника, освіти, охорони здоров’я тощо. А якщо говорити про темпи зростання валового продукту, то такі темпи показував до війни схід та Київ.
Зараз, коли ми маємо війну, це найбільше гальмо для нашого економічного розвитку, і я маю на увазі не тільки окремі регіони, а й всю країну, бо вся країна втрачає.
Андрій Куликов: Коли ми говоримо про еволюційну економіку, чи можна сказати, що в нас є час на неї? В моєму сприйнятті це щось, що триває довго-довго. А перед країною такі виклики стоять, що потрібно робити щось сьогодні на завтра.
Ніна Чала: Насправді, ми постійно спостерігаємо якісні зміни, тобто ми не можемо говорити про стаціонарні речі. Навіть обидві Революції – це також певним чином якісні зміни у суспільстві. Ми говорили в Інституті економіки, що має бути таке збурення, на це вказувала і динаміка виходу інвестицій з Донецької області. У 2008-2009-му році ми спостерігали вихід іноземних інвестицій з Донецької області і шалене інвестування Донецької області в офшори. Це був один з сигналів, за яким можна було прогнозувати певні неприємності.
Андрій Куликов: Хто мав би дослухатися до цих сигналів, на вашу думку?
Ніна Чала: Ми говорили про це, про це писалося в аналітичній записці, але завжди говорять про те, що наука – це щось другорядне, що наука нічим не займається, і все, що кажуть науковці – казки. Через це не звертається увага на дописи, які надходять до Адміністрації президента, до міністерств, апарату Верховної Ради.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому файлі.