«Громадське радіо»
В студії працюють Ірина Соломко та Олена Трибушна.
Олена Трибушна: Ваш отец отправил письмо в газету, которое называлось «Думки про рідний Донецький край». Он пишет, что люди культурно убогие. Насаждалась идея братских народов и убивалась украинская идентичность. Письмо было написано в 70-х. Можем ли говорить, что то, что происходит сегодня — следствие этих процессов?
Володимир Тихий: Це почалося ще з індустріалізації. Це були бельгійці, уельці. Їм потрібна була дешева робоча сила. Через це туди стікався декласований пролетаріат. Мій батько писав: «Престрашна мішанина людей. Кожен несе на Донеччину свої традиції, мораль (часто низькопробні). Цілковита байдужість до традицій, віри, моральних норм, мови корінного населення — українців, їдуть на Донбас, як правило, люди, котрим байдужа наша Батьківщина, ті, хто шукає «длинных рублей», «привольной, хорошей жизни»». І це зрощувало наступне покоління: «Формальне навчання та примітивне виховання дітей, починаючи з колиски. Діти переважно неголодні, одягнені, але залишаються з вакуумом у душах».
Українська влада після здобуття незалежності нічого не зробила, щоб вакуум цей заповнити.
Олена Трибушна: В письме вашего отца, написанном 40 лет назад, есть слова о том, о чем мы спорим и сегодня: следует ли позволить жителям Донбасса самоопределиться и самим решать, на каком языке им говорить, учиться и так далее. Ваш отец пишет, что мы не можем удовлетворяться формулой «народ не ошибается», народ хочет русские школы. Он говорит о том, что здесь должна включаться пропаганда украинского .
Володимир Тихий: Чи не запізно про це говорити зараз? Він писав про це 40 років тому. Всі ці роки йшло до того, до чого зараз воно прийшло.
Ми можемо мати зараз таку ситуацію як в Уельсі. Там всі говорять англійською, а сотня чоловік говорять на Уельському. Тут справа не лише у мові. Зараз більшість громадян не вважають, що там Україна.
Там є певний прошарок українців. Є багато людей, яким все одно.
Люди мають право на самовизначення, але це має відбуватися цивілізованим шляхом. Люди мають право відділитися, Україна ж відділилася від СРСР. Але це має відбуватися не так, як це зробив Путін в Криму, зібравши референдум під дулами автоматів.
ІринаСоломко: Путин заявил, что когда делили границы после распада СССР, границу поделили неправильно. Как вы это прокомментируете?
Володимир Тихий: Я не коментую. Все що говорить Путін — це брехня. Він казав, що вони не мають до зелених чоловічків в Криму, потім виявилося, що це був їх спецназ. Варто лише підрахувати, скільки грошей вкладено в Донбас: у танках, у снарядах. Те що він говорить — коментувати не варто.
Ірина Соломко: Путин дает людям, которые видят эти территории как часть России, дополнительную подпитку.
Володимир Тихий: Це нормальна маніпуляція. Це ж саме робив Гітлер. Проблеми Путіна дуже схожі з тими, що були в Гітлера. У нього є Крим, до якого немає доступу, а у Гітлера була Пруссія, що була відділена коридором, що контролювали поляки. Він вирішив забрати коридор у поляків, теж хоче зробити і Путін.
Олена Трибушна: Можно ли стереть этот раскол между западом и востоком Украины, стать единой нацией?
Володимир Тихий: Не знаю. Думаю, що найближчі 10-20 років цього не станеться. Це такий розлом, що почався давно. Він є цивілізаційним. Він не залікується швидко. Тут розлом і по церковній лінії, і по культурній.