Гість ефіру — учасники фестивалю з гурту «Буття» скрипаль Олег Бут, Оксана Бут , яка грає на цимбалах та басолі, та гурт «Стодивниця» — Василина Ткачук і Дарина Салій.
Михайло Кукін: Звідки виникло водіння кози? Я так розумію, що за побутовим змістом це не дуже відрізняється від колядок — прийти в хату, защедрувати і щось отримати.
Оксана Бут: Колядники приходять в хату, щоб принести звістку, а щедрівники і коза приходять в хату, щоб забрати старий рік, забрати все погане, померти і відродитися навесні, в новому році, спонукати господарів до оновлення.
Олег Бут: Коза — це тотемна тварина, яка завжди приносила щастя, гарний врожай. Це талісман удачі для хліборобів.
Оксана Бут: У слов’ян водили не тільки козу. Її водили передусім українці і білоруси. Також в Україні водять коня і ведмедя. Ведмедя також водять в Росії. В чехів, словаків водять тура.
Ви казали про 13 січня. Саме цей звичай у нас з 1918 року, що пов’язано з приходом радянської влади і зміною календаря.
Новий рік зустрічався до XV століття на перший весняний молодик, тобто у березні. У XV столітті — з 1 вересня. У XVII столітті Петро Перший переніс його на 1 січня. 1918 року церква відмовилася від нового календаря і залишилася на старому. Тепер ми маємо два Різдва і два Нових роки.
Михайло Кукін: Чим відрізняються за текстами щедрівки і колядки?
Василина Ткачук: Багато дослідників сходяться на тому, що це дуже подібні тексти віншувального характеру. Найголовніша мета колядок — донести звістку, що народився Христос. Щедрівки більш побутові, але зустрічаються і з релігійними мотивами.
Коза — це талісман удачі для хліборобів
Михайло Кукін: Багато хто каже, що вони «козу водили», а насправді напилися і бешкетували.
Олег Бут: Якщо ви напилися, ви не зможете неморально співати. Порушується координація руху. Ви не зможете правильно танцювати. Треба тверезим співати і тверезим танцювати.
Повну версію розмови, відтворення обряду водіння кози та щедрівки слухайте у доданому звуковому файлі та дивіться на відео.