В нашій студії – Роман Ясиновський («Гід») та Макар Тихомиров («Мажор»).
Сергій Стуканов: В цьому фільмі йдеться про те, що восени 2014-го року в Донецькому аеропорту впродовж тижня перебувають декілька бійців. Шестеро з них грають провідні ролі, і двоє з них – це ви. Вчора Ахтем Сейтаблаєв сказав, що понад 150 акторів проходили кастинг на цей фільм. Ви пробувалися на ці ролі чи і на інші?
Макар Тихомиров: Ні, саме на ці. Я думаю, в нас всі, хто пробувався, пробувалися на конкретні ролі.
Роман Ясиновський: Я настільки хотів потрапити в цей фільм, що написав Ахтему особисто у Фейсбуці, що хочу потрапити на проби. Він погодився, хоча ми не були знайомі. Я поїхав на зйомки в Одесу, і саме тоді мені подзвонили і запросили на проби. Але я не втратив надію, попросив свого оператора в Одесі, щоб він мені допоміг зняти проби на фотоапарат. Я відправив їх в Київ і через два дні прийшла відповідь від Ахтема, що проби дуже добрі. Після чого проби були вже в Києві, і я був затверджений.
Макар Тихомиров: Історія мого потрапляння почалася, напевно, років 6 тому, коли я випадково приїхав на виставу до театру на лівому березі. Я зайшов за куліси, там мене побачив Ахтем, який на той час мене давно не бачив. Він побачив, що я виріс і запросив на проби до свого фільму «Чемпіони з підворіття». Після того мене без проб запросили до серіалу «Зустрічна смуга», де він був продюсером. Напевно, в же в той час він вирішив, що буде кликати мене на проби фільму «Кіборги».
Сергій Стуканов: Розкажіть про ваших персонажів. «Мажор» – це хлопець з багатої родини, і в 2014-му році його батьки навіть хотіли відправити його за кордон, щоб він уникнув служби, але він йде добровольцем в Донецький аеропорт. Яка його мотивація?
Макар Тихомиров: Бажання брати участь у подіях, які змінюють країну. За своєю ідеологією це людина, яка хоче не накопичувати в Україні щось етнічне і національне, а розповсюджувати українське, ділитися і бачити Україну в світовому контексті.
Сергій Стуканов: Розкажіть про вашого героя, Романе?
Роман Ясиновський: «Гід» – це професійний військовий, він вже давно воює в аеропорту, своєрідний домовий аеропорту – зустрічає і проводжає людей. Це людина з болем в середині, але не з ненавистю. Це людина, яка вірить, що попри все Україна переможе. Він щиро любить свою країну і робить все для того, щоб вона була вільною, незалежною та самостійною.
Сергій Стуканов: Я так розумію, що Ахтем Сейтаблаєв мав на меті певною мірою пояснити українцям, що відбулося. Для вас особисто після зйомок в цьому фільмі ось прояснилося?
Макар Тихомиров: Звичайно. Окрім того, що стали більш відомі подробиці якихось подій через спілкування з бійцями, які бували на майданчику, змінилося і ставлення. Тому що, коли ти спілкуєшся з цими людьми, які не дивлячись на те, через що вони пройшли, продовжують посміхатися і жартувати, це не може не змінити ставлення.
Роман Ясиновський: В мене в житті після фільму з’явилася така думка, що я сам будую своє життя і намагаюся не звинувачувати нікого в своїх бідах, я сам відповідальний за своє життя. Кожного ранку я прокидаюся і намагаюся якомога насиченіше і глибше прожити кожен свій день. Тому що хлопці, воюючи в ДАПі, жили на максимумі, і я теж так хочу. Я розумію, що тільки так ми зможемо збудувати сильну та незалежну державу.
Сергій Стуканов: Чи спроможний цей фільм десь нагадати українцям, що в нас триває війна, про яку ми часто забуваємо?
Макар Тихомиров: В цьому мета цього фільму. По-перше, розказати, чого люди були там, про що вони думають і який вони хочуть створити світ після цієї війни. І по-друге, нагадати, адже на одному з прем’єрних показів одна жінка військова сказала, що дуже вдячна за фільм, тому що люди звикли до цієї війни, і новини про війну викликають не таку вагу.
Роман Ясиновський: І одна зі складових фільму – це діалоги. Нормальні життєві, діалоги людей, які слухають і яких слухають. А це найважливіше в цьому житті. Це фільм як раз зараз і потрібен людям, я вважаю.
Сергій Стуканов: Дійсно, стрічка вийшла масштабною. Ще 10 років тому ми не могли і мріяти, що в Україні будуть виходити фільми такого масштабу про сучасну історію. На ваш погляд, який це матиме вплив на свідомість молодого покоління? Ми свого часу, будучи школярами і студентами, такого не мали.
Макар Тихомиров: Тут важко говорити, тому що більша частина молодого покоління зараз орієнтована на голлівудські фільми. І який це буде мати результат для молодого покоління, важко сказати. Легше говорити про доросле покоління, яке більше в матеріалі. Сподіваємося, що багато хто подивиться цей фільм, тому що він уже людяний, дуже справжній і зрозумілий будь-кому.
Роман Ясиновський: Ми намагалися зробити максимально чесне кіно, вся історія цього фільму – це правда, там немає жодної неправди, все це відбулося.
Сергій Стуканов: Скільки і де відбувалися зйомки?
Макар Тихомиров: Зйомки відбувалися два місяці, почалися вони у лютому. Перший блок знімався під Києвом, у ангарі була побудована четверта частина аеропорту – декорація, там знімався інтер’єр. Потім ми переїхали у Чернігів на полігон, де знімали дорогу з Пісок до аеропорту. А другий блок знімали під Черніговом на злітній смузі, на якій побудували екстер’єр аеропорту і знімали ті сцени, які назовні.
Сергій Стуканов: Що цікавого під час зйомок вам запам’яталося?
Роман Ясиновський: Саме в «Кіборгах» була така атмосфера, яку не забудеш вже ніколи. Ми надзвичайно здружилися і стали такою супер командою, я думаю саме тому ми і відзняли такий фільм, який варто подивитися всім людям. В нас ценз до фільму 16+, але мені багато людей зараз говорять, що на нього потрібно водити восьмикласників, як раз цих школярів, щоб вони розуміли, як будується наша країна і що відбувається на війні. Якщо в них у восьмому класі з’явиться зерно розуміння того, що відбувається в країні, вони почнуть її змінювати одразу у восьмому класі, вони почнуть по-іншому жити. Тільки так ми зможемо збудувати нормальну країну.
З нагоди виходу у прокат фільму «Кіборги» команда, яка виробляла фільм спільно з фондом «Повернися живим» організували ініціативу з хештегом #янебайдужий. З кожного квитка, придбаного на фільм «Кіборги», 5 грн будуть перераховані на допомогу сім’ям загиблих в боях за Донецький аеропорт.