«Громадське радіо»
Еколог організації «Екологія — Право — Людина» Олексій Василюк розповідає про вплив військових дій на екологію.
Дмитро Тузов: Яка екологічна ситуація на Сході?
Олексій Василюк: Екологічні наслідки розтягуються на десятиліття і століття. Щоб приблизно сказати, що і коли відновиться на Донбасі в плані стану навколишнього середовища, треба мати можливість проводити там дослідження. Ми не можемо потрапити туди і сказати, що там відбувається. Але є відомі речі. Дуже прикро, що другий рік наша організація говорить про те, що мав би бути створений хоча б невеличкий підрозділ в Міністерстві екології і природних ресурсів, який би займався цим питанням. Сьогодні цим цікавиться наша організація, кілька активістів з інших організацій, волонтери. Хтось з них є жителем звільнених територій, хтось — жителем окупованої території.
Є кілька факторів, які сильно змінили екологічну ситуацію на Донбасі. Перший такий фактор — це фізичне пошкодження ландшафту. Перші чотири місяці війни — це близько 3 тисяч пожеж на природних територіях. Для степу це не так страшно, він може відновлюватися. Ліси на Донбасі є штучно посадженими в трохи інших кліматичних умовах. Посадити новий ліс буде набагато важче.
Потім інтенсивність впала. До сьогоднішнього дня загалом було близько 7 тисяч пожеж на природних територіях. Ми завдячуємо цим даним NASA.
Чверть штучних лісів зони АТО було втрачено.
Одна справа — відбудувати Щастя, але інша справа — посадити новий ліс навколо нього, клімат може цього не дозволити.
Інший блок проблем — забруднення. Донбас — промисловий регіон. Промисловість передбачає очисні споруди, сховища відходів, які не переробляються. Такі є на кожному хімічному підприємстві. Звичайно, ніхто не евакуював токсичні відходи з Донбасу. Що з ними сталося за цей час? Можливі масштабні потрапляння токсичних відходів до Сіверського Дінця — це велика загроза екосистемі всього Азовського моря.
Анастасія Багаліка: Війна і раніше завдавала таких екологічних збитків навколишньому середовищу?
Олексій Василюк: Завдавала. Наприклад, під час останньої війни в Югославії. Ті країни, які утворилися в результаті розпаду Югославії, вивели з обробітку 3 мільйони гектар земель через забруднення продуктами вибухів боєприпасів. Ці території значною мірою і сьогодні не обробляються.
У нас же війна набагато масштабніша. Кількість вибухів в зоні АТО сумарно на сьогоднішній день значно більша, ніж те, що було в Югославії. У нас ніхто не говорить про те, що забруднюються ґрунти, ґрунтові води. Вибух одного снаряду «Граду» лишає в ґрунті близько півкілограма сірки. Ще в школі казали, що треба дуже обережно поводитися з сірчаною кислотою, щоб вона не потрапила на руки. Вона утворюється від контакту сірки з водою. Хімічні наслідки для довкілля від вибуху чітко прив’язані до калібру, а не до типу боєприпасів.
За 20 -30 метрів від воронки нічого не можна вирощувати.
Кожен вибух лишає в ґрунті важкі метали, низку інших хімічних речовин і сірку. Основна частина боїв відбувалася на Донецькому кряжі. Це кам’янисті ґрунти. Іде дощ, все швидко змивається і через тріщини та пори земної поверхні потрапляє в ґрунтові води. Якби це було на Херсонщині, все це довго затримувалося б в чорноземі. Ніхто не попереджає людей ні про це, ні про те, що під час вибуху маса хімічних речовин вивільнюється в повітря.