Про народну вишивку та традиційні орнаменти та кольори на Донеччині та Луганщині говоримо з членкинею Національної спілки народного мистецтва України Людмилою Огнєвою
Анастасія Багаліка: Ми будемо говорити про Донецьку і Луганську вишивку. Можливо жити на Донбасі і не бачити оригінальної місцевої вишивки?
Людмила Огнєва: Вишивка Луганщини і Донеччини відрізняється. Луганська вишивка більше до Слобожанщини. Донеччина — унікальний регіон. Можна говорити, як про вишивку усієї України.
Ірина Славінська: Опишіть цю вишивку?
Людмила Огнєва: Суто Донецької нема. Хоча мені вдавалося знайти орнамент «козачка» кінця 19 століття, який знайшли на території сучасного Донецька.
Там є і греки, і німці, і білоруси, і росіяни, окрім українців. Тому говорити про особливу Донецьку вишивку не можемо. На Донеччині можна зустріти все. Це і є її особливістю.
Можна також говорити про традиційні в Україні орнаменти, їх вплив на самопочуття людини. Також про вишивку дитячого одягу — про це говорять мало.
Анастасія Багаліка: Що саме вишивали на Донеччині, які орнаменти найбільш популярні?
Людмила Огнєва: Нещодавно була виставка у Києві, і те, що привезли донеччани зовсім не є донецькою вишивкою чи українською. Це «Брокар» — вплив парфумерних компаній, які розповсюджували свої парфуми, мило. На листівках, окрім товарів, вони зображали орнаменти.
Анастасія Багаліка: Йдеться про дореволюційний «Брокар»?
Людмила Огнєва: Так. Це кінець 19 – початок 20 століття. Мені пощастило познайомитись із дисертацією донецької аспірантки, яка досліджувала школи, навчальні заклади на Донеччині. Вона дослідила, що, в основному, вишивку викладали в маріупольському і донецьких навчальних закладах. Викладачами були випускниці Санкт-Петербурзького інституту благородних дівиць.
Більшість з того, що вишивали в середині минулого століття, — орнаменти, які пропонували мильні листівочки. Але ось уже 20 років, як на Донеччині почали відроджувати традиційну народну вишивку. У Донецьку існувало три клуби. Одним з них керувала я («Майстриня» при Союзі українок). Ми займались відродженням традиційної народної вишивки.
Анастасія Багаліка: Квіти чи геометричні орнаменти?
Людмила Огнєва: Різні. В народній вишивці і рослинні орнаменти. В основі орнаментів є і міфічні паралелі. Вони найстаріші — зорі, сонце, місяць. Є і орнаменти з фольклорними паралелями. Якщо досліджувати народні пісні 15-16 століття, вони починаються з паралелі з природою. Квіти, птахи. Це і рослинні орнаменти, але старовинні — геометризовані, стилізовані.
Анастасія Багаліка: Які кольори використовують у вишивці на Донеччині?
Людмила Огнєва: Багато кольорів. Є і білий, сріблястий, золотий, синій, зелений.
Ірина Славінська: Як наявність різних народностей впливала на вишивку регіону?
Людмила Огнєва: Я не досліджувала. Але мало бути так, що коли орнамент подобається — я не зважаю на його коріння.