Я не довіряю слідству, — сестра вбитого адвоката Грабовського

Юрій Грабовський був адвокатом Олександра Александрова, російського спецназівця, співробітника ГРУ Росії, якого звинуватили у здійснені теракту, в результаті якого загинув український військовослужбовець. Єрофеєва та Александрова обміняли на Надію Савченко.

Гість студії — адвокат, який представляє інтереси сестри загиблого Юрія Грабовського Ольги, Сергій Вілков. До розмови долучаються сестра Юрія Ольга Грабовська та адвокат підсудних Олександр Панченко.

Сергій Вілков: Коли я вступив в цю справу, ми подали заяву про відвід усієї групи прокурорів, тому що вони брал участь у розслідуванні кримінального провадження щодо Александрова, де Юрій Грабовський був захисником. Об’єктивності, на нашу думку, у всього складу прокурорської групи не було.

Суд довго радився. Ходив в нарадчу кімнату. В задоволенні нашої заяви про відвід групи прокурорів, які беруть участь у цьому судовому засіданні, було відмовлено. Надалі мною особисто було подано заяву про відвів складу колегії суддів. У цьому теж було відмовлено. Розгляд справи було перенесено на 27 грудня.

Самим прокурором було подане клопотання про проведення розгляду цієї кримінальної справи в закритому режимі. Дивно, чому в закритому режимі, оскільки в обвинувальному акті не міститься інформація, яка підпадає під вимоги статті 27 Кримінального процесуального кодексу (щодо неповнолітніх, особистого життя особи, державної таємниці та безпеки особи). Сторона захисту теж подала клопотання, що справу потрібно слухати в закритому режимі.

Ірина Ромалійська: Що під час цього клопотання говорив прокурор? Чому вимагали закритого режиму?

Сергій Вілков: Він наполягав, що це стосується особистого життя Грабовського. Оскільки представники Ольги Грабовської не ставлять такого питання, можливо, прокурор знає більше, можливо, він буде додавати ті матеріали, які зараз відсутні у матеріалах справи.

Адвокати тих хлопців (обвинувачених, — прим. ред.) підтримали позицію прокурора. Вони наполягали на проведенні слухання у закритому режимі. Вони послалися на вимоги статті 27, на те, що можуть бути оприлюднені деталі особистого життя осіб.

Григорій Пирлік: Сторона потерпілих була за часткове закриття справи.

Сергій Вілков: Ставилося питання частковості тільки у тому, що стосується інтимного життя Грабовського, якщо ці питання будуть розглядатися. Суду не важко встановити, коли вони будуть розглядатися. Прокурор міг би заявити, що певний свідок буде говорити про ці питання. Суд відмовив у задоволенні клопотання, послався на те, що не може встановити, коли саме виникнуть ці питання.

Якщо аналізувати, як суд поводився протягом усього цього часу, не важко зробити висновок, що фактично суд прийняв це рішення до клопотання.

Я глибоко переконаний, що Юрія вбили через те, що він надавав правову допомогу Александрову.

Ірина Ромалійська: Хочу долучити до нашої розмови Олександра Панченка, який захищає одного з обвинувачених Артема Яковенка. Ви також наполягали на слуханнях у закритому режимі. Чому?

Олександр Панченко: До людей доноситься трохи спотворена інформація. Враховуючи резонанс справи, постійно здійснюється певний тиск на мого клієнта. Це його позиція, він відчуває тиск. Також може бути оприлюднена інформація, яка може негативно вплинути на особисте життя мого клієнта, його близьких. Я вважаю, що може бути оприлюднена інформація відносно померлого Юрія Леонідовича, що може негативно вплинути на авторитет адвокатури.

Ірина Ромалійська: Краще, щоб інформація зовсім не доносилася?

Олександр Панченко: Ми не хочемо, щоб все приховувалося, ми кажемо про те, щоб певна особиста інформація, яка має стосунок до певних людей, не оприлюднювалася. Ми завжди доносимо до журналістів інформацію про стан розгляду справи.

Григорій Пирлік: Виходить, що ви доносите свій погляд. Журналісти не зможуть почути і донести інформацію.

Ірина Ромалійська: Головне — ми не можемо почути в цій справі версію прокуратури, їхні докази. Ви казали, що чиниться тиск на вашого клієнта. Що ви мали на увазі?

Олександр Панченко: Постійно приходить певна кількість людей. Вони намагаються якось реагувати на моїх підзахисних, висловлюються відносно них. Здійснюється латентний психологічний тиск на осіб.

Ірина Ромалійська: Чи не здається вам, що такими аргументами можна закрити всі справи в Україні?

Олександр Панченко: Ні. Як адвокат я повинен діяти з точки зору зручності мого клієнта.

Григорій Пирлік: Какие ограничения накладывает закрытие процесса? Что вы сможете разглашать в комментариях?

Сергій Вілков: Є відповідна ухвала колегії суддів. Справа слухається у закритому судовому засіданні. Якщо ми звертаємо увагу на те, що вирішив суд, ми не маємо права давати коментарі про те, що слухається у суді. Є закрите судове засідання. У нас не визначена частковість. Суд не поставив питання, що закритими будуть тільки певні категорії, що стосуються певних осіб.

Ірина Ромалійська: Давайте присоединим к нашему разговору сестру погибшего Ольгу Грабовскую. Как вы отнеслись к тому, что дело будет рассматриваться в закрытом режиме?

Ольга Грабовська: Отрицательно. Мы с моими адвокатами просили о частичном закрытии дела. Те части, которые будут касаться личной жизни, мы бы попросили закрыть, но в остальном мы бы хотели, чтобы дело рассматривалось на открытых судебных заседаниях в присутствии прессы.

Ірина Ромалійська: Вы доверяете следствию?

Ольга Грабовська: Честно говоря, нет. Я не сомневаюсь в причастности задержанных к этому преступлению, но мне кажется, что далеко не все раскрыто. Та позиция, которую мне предоставила прокуратура, — это версия бытового убийства по корыстным мотивам, то есть с целью ограбить. В следствии заявлено о пропаже 13 тысяч долларов из его офиса и каких-то документов.

Меня смущает позиция одного из адвокатов, господина Панченко, который намекает на абсурдную версию личных мотивов.

Бытовая версия, возможно, имела бы место быть, но настолько бьет в глаза версия того, что мой брат пострадал из-за своей профессиональной деятельности. Одна запись, где он под явным принуждением и насилием отказывается от защиты своего подзащитного, от дела, бьет в глаза.

Почему дело ведет военная прокуратура? Мой брат не являлся военным, обвиняемые не являются военными. Следствие ведут те люди, которые курировали процесс про ГРУшникам.

Сергій Вілков: В перших оприлюднених відеофайлах ми бачили, що щодо Юри велася негласна слідча дія, тобто його постійно відстежували, коли він вів справу Александрова. Особи, які вели негласну слідчу дію, бачили все. Те, що Юру вбили через професійну діяльність, беззаперечно.

Знайшли двох хлопчиків, яких можна підставити. А де організатори?

Юра захищав багато різноманітних осіб, але я думаю, що вбивство причетне до захисту Александрова, оскільки спочатку весь цей склад військової прокуратури вів справу ГРУшників, а потім весь цей склад вів розслідування щодо убивства Юри.

Ірина Ромалійська: Які можуть бути мотиви?

Сергій Вілков: Щоб приховати вчинення злочину. Він щось знав, хотів повідомити певну інформацію. У нього були певні докази. Юра був принциповою людиною. Працював на одну сторону.

Ірина Ромалійська: Чи були у нього якісь докази у справі ГРУшників, які потім не були оприлюднені в суді?

Сергій Вілков: Я не був захисником у справі ГРУшників. Але я переконаний, що у Юри ці докази були.

Ірина Ромалійська: Ольга, вы будете летать в Украину на каждое заседание?

Ольга Грабовська: К сожалению, я не имею такой возможности. Я передала все полномочия своим адвокатам.

Ірина Ромалійська: Вы будете обжаловать закрытый режим рассмотрения дела?

Ольга Грабовська: Я полностью полагаюсь на мнение адвокатов.

Григорій Пирлік: Возможно ли обжаловать решение о закрытом заседании?

Сергій Вілков: Рішення не оскаржується, але ми будемо подавати клопотання.