Анастасія Багаліка: З Віталієм зараз працюють вісім адвокатів. Це настільки важка справа?
Назар Кульчицький: З юридичної точки зору очевидно, що там взагалі нема що розслідувати. Мова йде більше про суспільну підтримку, це позиція адвокатської спільноти — ми завжди підтримуємо колег у таких необґрунтованих кримінальних переслідуваннях.
Наталія Соколенко: Чим це переслідування викликано? Які версії існують серед адвокатів?
Назар Кульчицький: Для мене ця справа — привід для системи чинити опір будь-яким спробам щось змінити і показати, що інші спроби теж будуть переслідуватись.
Анастасія Багаліка: Віталія викликають на допит ще 18 квітня. Розкажіть про це.
Назар Кульчицький: Цей допит не має жодного відношення до справи, це виклик щодо епізоду по включенню деяких посадових осіб в санкційний лист ЄС.
Наталія Соколенко: Разом з адвокатами в суд прийшли і парламентарі, серед яких Сироїд, Соболєв та Заліщук. Якби не така підтримка, чим могло завершитись засідання?
Назар Кульчицький: Якщо прокуратура звернулась з таким клопотанням, не думаю, що вони це робили з розрахунку на удачу. З юридичної точки зору в них не було жодних шансів, тому вони могли розраховувати хіба на тиск чи вплив з їхнього боку.
Анастасія Багаліка: Чи обґрунтований вибір Печерського суду Києва?
Назар Кульчицький: Це законно і логічно — ГПУ знаходиться на території Печерського суду. Якби така кількість держустанов знаходилась на території іншого суду — той суд був би таким же відомим.
Наталія Соколенко: По Україні ніде не відбулись якісні зміни, незважаючи на закон по відновленню довіри до судової системи, початок переатестації суддів. Невже немає результату?
Назар Кульчицький: На мою думку, немає якісного результату. Люстраційні закони приймались для контрою судової системи — тобто з їх допомогою шантажують суддів, що були замічені у незаконних справах під час Майдану. Також відбувається маніпуляція щодо розподілу справ між суддями.
Анастасія Багаліка: Які перспективи у справи Каська в світлі зміни генпрокурора?
Назар Кульчицький: Я не вірю, що зміна одної людини на щось вплине. Зміна генпрокурора може вплинути лише в тому випадку, якщо новий прокурор не захоче, щоб його ім’я було з перших днів пов’язане з цією справою.
Наталія Соколенко: Якщо генпрокурором буде Юрій Луценко, як це вплине на справу? Адже Касько свого часу був його захисником.
Назар Кульчицький: Не скажу, що в таких випадках це сильно допомагає. Я не вірю в судові перспективи цієї справи. Хіба що буде чітка команда довести все до суду. Потім є два варіанти: або дотиснути на суддю, або всю вину перекласти на «продажний український суд», і прокурор тут не винен.
Анастасія Багаліка: Чи були шанси, що Каська арештують? Хто б вносив тоді заставу?
Назар Кульчицький: Ми не виключали такий варіант. Можу точно сказати, що в Каська немає таких коштів для внесення застави. Заставу може внести будь-хто, тому якби таке питання постало, ми б зібрали відповідну суму. Думали навіть про «Спільнокошт».
Анастасія Багаліка: Прокуратура шукає гроші, виділені на її реформу. Є можливість, що ці гроші спишуть на Каська і Сакварелідзе?
Назар Кульчицький: Гроші, про які говорить ГПУ, США надали громадським організаціям. Яке відношення до цього взагалі могла мати ГПУ. Обвинувачення надумане, ГПУ просто намагається вилити якнайбільше бруду.
ГПУ постійно говорить про якісь документи, але вчора вони нічого суду не надали. Вони не могли дати відповідь на питання, хто потерпілий, яке майно забрати. В клопотанні ж дуже багато загальних фраз та історія проживання Каська в Києві.
Анастасія Багаліка: Викладіть хронологію подій того відрізку часу, про який говорить ГПУ.
Назар Кульчицький: Мова йде про те, що Касько, вводячи в оману керівництво ГПУ, в 2010 році вдруге нібито отримав службову квартиру і приватизував її. При цьому замовчується факт, що квартиру надали в 2008 році розпорядженням генпрокурора, а в 2010 році прокуратура позбавила квартиру статусу службової в 2010 році. І в 2014 році Касько скористався правом на приватизацію, вже не працюючи в прокуратурі.
Наталія Соколенко: А що з цією першою однокімнатною квартирою?
Назар Кульчицький: Лунали фрази, що вона теж була службовою, але підтверджуючих документів ГПУ не додала до клопотання. Тобто лунають звинувачення, які нічим не підтверджуються.
Наталія Соколенко: Чи буде Віталій подавати зустрічний позов проти ГПУ за відшкодування моральних збитків і нанесення шкоди честі і гідності?
Назар Кульчицький: Наразі позову нема, але це питання часу — підстав більше, ніж достатньо. Йде мова про очевидний наклеп.
Наталія Соколенко: Прокурори, що представляли обвинувачення на судах проти Луценка, Тимошенко, автомайданівців, були покарані чи люстровані?
Назар Кульчицький: Про процеси щодо суддів чув, але не про прокурорів. Основна причина — в браку незалежності, люди в ці органи обираються по принципу особистої відданості, а не професійних якостей.
Потрібні комплексні зміни, на які потрібна політична воля. В результаті кропітких доопрацювань органів влади щодо новаторських законопроектів вимивається все, що може зашкодити керівництвом.
Анастасія Багаліка: Що має далі відбуватись за законом?
Назар Кульчицький: До 10 червня обрано запобіжний захід. Зараз — досудове розслідування, склалась незаконна ситуація, коли повідомлення про підозру Каську не було вручено. Вони намагались, але навіть не змогли зачитати підозру нормально.
Наразі прокуратура вважає Каська підозрюваним, але, на нашу думку, він цього статусу не набув. Від є діючим адвокатом, і повідомлення про підозру йому могли вручити лише генпрокурор чи його заступник. Тому Віталій не повідомлений належним чином про підозру в цьому кримінальному провадженні.
В результаті досудового розслідування вони можуть погодитись з нашою версією закривають кримінальне провадження як справу, в якій не було підозрюваного, або закривають її за відсутністю складу злочину але як щодо підозрюваного.
Більш реалістичний варіант: вони визнають свою помилку, повідомляють про підозру, але слідство триває і доходить до суду, або вони не визнають помилку, намагаються вручити обвинувальний акт і справа теж доходить до суду.