Лауреата Нобелівської премії з літератури 2018-го року оголосять на церемонії в 2019 році
Причиною такого рішення стали звинувачення в сексуальних домаганнях і розголошенні імен лауреатів премії на адресу фотографа Жана-Клода Арно, чоловіка членкині Шведської академії Катаріни Фростенсон.
Громадське радіо звернулося до Іллі Стронґовського, співзасновника видавництва «Видавництво», перекладача, дизайнера та поета, щоб він прокоментував рішення Нобелівського комітету про невручення премії цьогоріч.
Ілля Стронґовський: Не слід забувати, що Скандинавія – це, напевно, найпрогресивніший регіон на планеті, особливо в сфері захисту прав людини. Вони ніколи не соромляться визнавати свої помилки та завжди намагаються їх виправляти.
Мені подобається рішення комітету. Вони намагалися вийти зі скандалу з честю. Я думаю, рішенням про неприсудження цього року їм це вдалося. За цей час вони зможуть ретельніше розібратися в причинах, чому така ситуація взагалі мала місце. Літературна спільнота зможе пильніше придивитися до того, що в ній відбувається в рамках усього світу – було би дивним очікувати, що подібні історії відбуваються тільки з Нобелівським комітетом і більше ніде на планеті.
Те, що в одному з професійних кіл найпрогресивнішого регіону світу не побоялися озвучити таку історію та спробувати в ній розібратися і покарати винних, мене не дивує. Дивує те, що для цього потрібно було стільки часу. Не секрет, що розмови про те, що не все чисто в Нобелівському комітеті, велися не один рік. Зараз цій справі просто надали необхідної ваги офіційним визнанням. До того ці питання піднімалися на рівні локальної преси і не ставали предметом всесвітнього обговорення.
Мені видається, абсолютно безпрецедентний випадок неприсудження літературної премії Нобелівського комітету за 2018 рік зможе стати етапом, коли кожна професійна організація великого масштабу зможе придивитися до власних рядів і переконатися, що в них усе гаразд.
І в історії премії, і в історії світової боротьби за права людини цей рік буде виділений. Ми точно знатимемо, що саме цього року великі та авторитетні організації наважилися визнати, що вони небездоганні
Вікторія Єрмолаєва: На вашу думку, це позитивно вплине на репутацію премії чи можуть бути репутаційні втрати?
Ілля Стронґовський: Репутаційні втрати були б, якби вони намагалися замести це під килимок. Думаю, у плані втрат більш контраверсійним рішенням було присудження Нобелівської премії Бобу Ділану. Але це було в літературній площині, а зараз – площина прав людини.
Нобелівська премія існує більше ста років – навряд чи з нею може щось статися. Але мені би хотілося більшої прозорості щодо премій в Україні. Наприклад, якщо розглядати Шевченківську премію, там репутаційних втрат на кожному кроці стільки, що дивно, як вона вважається в нас престижною.
Мої очікування від цього рішення, що по всьому світу почнеться підняття теми, очільники будуть звітувати про пророблену роботу з протидії подібним скандалам.
Вікторія Єрмолаєва: Чи готове українське суспільство піднімати ці теми в ЗМІ, привселюдно говорити, що таке є і в нашій країні?
Ілля Стронґовський: Як показав приклад минулорічного скандалу з дитячою книжкою «Майя та її мами», наше суспільство в принципі надто незріле для того, щоб серйозно обговорювати будь-які теми. Наприклад, як виявилося: чи мають право геї заводити сім’ї та всиновлювати дітей. Цей тест українське суспільство не пройшло, зате тема стала причиною того, що суспільство миттєво захотіло дорости до усвідомлення обговорення таких питань.
Станом на зараз – ні, українське суспільство неготове. Чи зміниться щось, скажімо, на кінець року? Певно, що так, тому що післямайданна Україна дуже сильно виросла стосовно намагання оцінити своє ставлення до всіх важливих світових питань, зокрема питання свободи совісті та прав людини.
Тому я налаштований оптимістично. Але в плані повного переносу історії з Нобелівської премією… Наприклад, мені видається, від Шевченківського комітету ми жодного подібного зізнання не дочекаємося. Хоча певен, зізнаватися є в чому.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.