Як 120 млн з бюджету Києва використають для зменшення сум у платіжках?

Є проекти, пов’язані з ІТП (індивідуальні теплові пункти), вони передбачені з механізмами та системами погодного регулювання — мешканці можуть суттєво зекономити, знижуючи обсяг потреби в тепловій енергії, яка подається на будинок. Крім того, передбачена програма енергоефективності 70/30 (на неї виділено 26 мільйонів гривень), — повідомляє депутат.

Тетяна Трощинська: У нашій студії був Сергій Гусовський, голова фракції “Самопоміч” у Київраді, обговорювалася тема, пов’язана з боргами. Прозвучало приблизно так: чому кияни повинні своїми грошима виплачувати борги таких підприємств як «Київводоканал», «Київенерго»; йшлося про вас, що ви представляєте «Київводоканал» як заступник генерального директора, будучи депутатом Київської міської ради. Голосуючи за рішення про погашення боргів, присутній ваш конфлікт інтересів.

Вадим Сторожук: Є економічна та політична складова. В пулі питань, по яким голосували депутати Київської міської ради, в тому числі були і питання, про які ви говорите, але в основному йшлося про бюджетне наповнення міста.

Було і погашення боргів. Але виникає питання: а звідки борги взялися? Щоб не заходити в деталізацію відносно боргових речей (є відповідні органи, які по сьогодні залучені до цього), я повернувся б до індивідуального плану з точки зору конфлікту своїх інтересів.

Відповідна комісія Київської міської ради рекомендувала мені звернутися до загально відомої організації НАЗК і почути від них роз’яснення. Ці роз’яснення ми отримали, я був на комісії, мене вислухали (у складі цієї комісії перебувають і члени «Самопомочі»). І вони були задоволені висновком, наданим НАЗК. Останній абзац від НАЗК говорить про те, що ніякого конфлікту інтересів не вбачається. Для повноти картини я готовий залишити копію цього роз’яснення.

Тетяна Трощинська: Звідки взялися борги?

Вадим Сторожук: Ці роз’яснення також є в інформаційному полі з точки зору того, що надавала київська міська виконавча влада. Це борги, які склалися по напрямку житлово-комунальної сфери в попередніх періодах. Ці борги є об’єктивними. Наскільки мені відомо, контролюючі органи здійснюють перевірки, по факту яких, думаю, ми оприлюднимо відповідні офіційні висновки.

Ірина Сампан: Остання новина — «Київводоканал розпочав перевірки». Містом ходять інспектори, заходять в будинки. 160 квартирних приладів обліку опломбували і зафіксували обсяги використаної холодної води, 103 внесли реєстр, що вони потребують перевірки. Ще залишаються старі лічильники, якими можна маніпулювати?

Вадим Сторожук: Так сталося, що «Київводоканал» при постанові 1198 став виконавцем надання послуг з водопостачання та водовідведення. Ми зайшли в прямі договори з мешканцями міста, не маючи для цього фундаментальної матеріально-технічної бази, не представлені в районах, виїжджаючи, здійснювали підписання договорів, проводили роз’яснювальну роботу.

Звертаючи увагу на певні скарги, менеджмент «Київводоканалу» за участі керівництва міста вирішив, що потрібно йти до людей. Питання виходу до людей не пов’язане з контролюючою чи репресивною функцією. У людей виникають питання, як це пов’язано з перерахунком, опломбуванням, адже є категорія населення, яка не доїжджає до наших центрів обслуговування.

Ми хочемо привести до ладу відповідність розрахунків. Є наші громадяни, які не сплачують за спожиту послугу або сплачують некоректно (чи з умислом, чи без розуміння). Тому є відповідній план заходів, але ми виходимо та повідомляємо про це містянам, беремо як спальні райони, так і центральні. Ми чуємо різні думки, але люди в основному говорять, що це гарна справа.

Наприклад, якщо виявлені несплати, некоректні платежі, нашим сусідам, які робили це, виставлені попередження. Якщо людина не буде сплачувати, вона піде за позовом до суду і в межах чинного законодавства в суді має відповісти, чому не платить.

Тетяна Трощинська: Наскільки ми розуміємо, в 2017 році закінчується договір з нинішнім «Київенерго», тому потрібно щось робити. Які ідеї з цього приводу є у Київради?

Вадим Сторожук: Я жодним чином не критикую колег з точки зору невиконавчої дисципліни. Але варто врахувати, що є плани по енергозаощадженню, і хотілося б їх бачити. Якщо ці речі покладені в основу договорів, вони повинні працювати — тоді ці тарифи не будуть рости. Чітка позиція Київської міської ради (думаю більшості) — ми виступаємо за ідею розірвання цієї угоди. В новій угоді, яка має перспективу бути підписана, є відповідні передумови, щоб мати не одного учасника ринку, а декілька. Нова угода в основі має передбачати наші з вами інтереси — інтереси киян. Думаю, за період весни-літа ці речі зайдуть в публічне поле не просто як концептуальні ідеї, а як принципові рішення.

Тетяна Трощинська: Якщо повернутися до платіжок по 7-8 тисяч гривень, у «Київенерго» пояснили: якщо комерційна фірма винаймає перший поверх будинку, мешканцям доводиться сплачувати ще за опалення, освітлення цієї фірми. Що робити мешканцям такого будинку?

Вадим Сторожук: Механізми коректних нарахувань існують. Якщо люди не погоджуються, є відповідні контактні центри, куди, як мінімум, потрібно звернутися за перерахунком. Це юридична особа, а ми, як споживачі, є в договірних відносинах.

Ці договірні відносини, як на мене, в першу чергу забезпечують якісне і об’ємне постачання послуг. Якщо послуга надається нам не у відповідних параметрах, ми маємо всі підстави для того, щоб компанія здійснила перерахунок. Якщо компанія не вбачає це як підставу, є суд, який прийме відповідне рішення. Думаю, в першу чергу, на користь громадян міста.

В цьому році місто бачило, що це проблема, «Київенерго» весь час розказує нам про свої проблеми, про незбалансованість, невідповідність тарифів зі своїми боргами перед НАКом. Розуміючи проблему, що предметно люди отримують такі рахунки, ми повинні були задіяти відповідні механізми. І такі механізми були задіяні.

Ми проголосували, в бюджеті була виділена безпрецедентна сума для заходів з енергозбереження в обсязі 120 мільйонів гривень на 2017 рік. У Програмі соціально-економічного розвитку передбачені заходи, покликані на те, щоб зменшити навантаження на людей цими рахунками.

Тетяна Трощинська: Які ці заходи? Як можна використати 120 мільйонів?

Вадим Сторожук: Для оперативності реалізації цих заходів, є проекти, пов’язані з ІТП (індивідуальні теплові пункти) — на них виділено 35 мільйонів. Ці ІТП передбачені з механізмами та системами погодного регулювання. Ми розуміємо, коли є підняття температури, мешканці можуть суттєво зекономити кошти, знижуючи обсяг потреби в тепловій енергії, яка подається на будинок.

Крім того, передбачена програма енергоефективності 70/30 (на неї виділено 26 мільйонів гривень). За минулий рік 78 будинків у Києві здійснили відповідні заходи, на сьогодні наші сусіди по цим будинкам мають нижчі платежі, у цих заходах можуть брати участь ОСББ, ЖБК, будинки, де такі об’єднання не створені. Близько 27 мільйонів передбачено на встановлення будинкових теплолічильників та їх відновлення.