Ірина Славінська: Як почалась ця ідея?
Марк Лівін: Ідея — хотілось би просто читати, собі дуже важко щось пообіцяти, тому з’явилась така задумка у нас з письменницею Катериною Бабкіною. Катя каже, що 30-40 книг — це не діло. Давай дамо публічну обіцянку. Давай ще хештег придумаємо… Отак все і почалося.
Ірина Славінська: І скільки книжок ви пообіцяли собі прочитати?
Марк Лівін: Ми домовились по 200 порівну. З самого початку хотіли по 400. А потім тверезо оцінили ситуацію. Виявилось, що і наша ціль не така вже підйомна.
Тетяна Трощинська: А якісно підйомна?
Марк Лівін: Так, але немає навіть стільки книжок. Ми читаємо сучасних українських письменників, плюс — переклади українською. Зараз сформована картина, про яку хочеться говорити.
Ірина Славінська: Ви усвідомлюєте, що ваш погляд стає одним із «фільтрів» для читачів?
Марк Лівін: Так. І я не вірю, що є щось краще за паперову книгу. Вона досконала. Шкода, що мої шкільні вже розвалюються в руках.
Ірина Славінська: Промоційна сторона проекту, популяризація? Половина опитаних українців книжок не читають, а обирають іншу сферу дозвілля. Як зробити читання крутим?
Марк Лівін: Ми бачимо величезний сплеск, особливо в Інстаграмі. Люди з інтенсивністю постять прочитані книжки. Наступного року намагатимемось провести маркетингове дослідження, покладаючись на власні сили. Я ходив по книгарнях, кажуть, що зараз дуже «поперли» книги. Молоде покоління підключається.
Ірина Славінська: Споживання книжки як крутого об’єкту спонукає до читання?
Марк Лівін: За умовами виклику, ми взялися звітувати щотижня, як проходить читання. Так і звітують всі решта, хто прийняв виклик. Люди досить активно підключаються. З’явились звіти, рефлексії з цього приводу.
Тетяна Трощинська: Від чого довелося відмовитись у зв’язку з інтенсивним читанням?
Марк Лівін: Я свідомо видалив з телефону всі соцмережі, лишивши Інстаграм і месенджер, що забирає багато часу. Довелось відмовитись від довгого сну.