У студії Громадського радіо — виконавча директорка ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик.
Анастасія Багаліка: Прокомментируйте ситуацию, которая сложилась в украинском сегменте интернета после новостей об исполнении решения Совета национальной безопасности и обороны.
Діана Дуцик: Наша організація давно звертала увагу на те, що такі соцмережі, як «ВКонтакте» чи «Одноклассники» містять контент з російською пропагандою. З іншого боку, ми знаємо, що російські спецслужби через ці соцмережі активно збирають персональні дані користувачів. Я вважаю, що так само для наших громадян є небезпечним користування поштою Mail.Ru або іншими російськими сервісами. Але попри це ми все-таки вважаємо, що не можна регулювати інтернет в такий спосіб. Ми давно говорили про те, що навіть коли йдеться про блокування сайтів, це має здійснюватися через суд. Пропозиція нашої громадської організації саме така. Ми б не хотіли, щоб Україна йшла таким шляхом, як Росія чи інші тоталітарні режими, де діє тотальна заборона на інший контент. Тобто ми за те, щоб до цього питання підходити розумно. Навіть якщо ми говоримо про те, що в тих соцмережах, про які йдеться, є якийсь контент, що порушує українське законодавство, то, можливо, варто блокувати певні групи. Але такий радикальний спосіб — це багато мінусів для України в іміджевому сенсі. Ми маємо проводити іншу політику в цьому контексті. Великою мірою це питання медіаграмотності.
Але тут потрібно розділяти. Я, наприклад, за те, щоб заборонити користування певними російськими сервісами державним органам влади. Тому що тут йдеться про безпеку. Але коли йдеться про громадян, то як ми можемо тут заборонити? Потрібно людям пояснювати, що краще цим не користуватися. Але заборонити їм цим користуватися — це не зовсім правильно.
Анастасія Багаліка: Розкажіть, що і як ви вимірювали в рамках свого дослідження?
Діана Дуцик: Це великий міжнародний проект, в якому було задіяно 4 країни — Україна, Грузія, Угорщина і Чехія. Ми мали там партнерські організації, з якими ми реалізовували цей проект. Проект було реалізовано за підтримки Чорноморського фонду.
Це було експертне опитування. На початку була розроблена методологія — велика анкета, яка складалася з 33 запитань. На ці питання відповідали експерти. Потім ми проводили фокус-групи з експертами у кожній країні. Висновки, зроблені після фокус-груп і анкетування, ви можете побачити в нашому звіті на сайті.
Коли ми думали про те, як ми з’ясуємо, що таке інформаційний вплив Кремля, то ми одразу вирішили подивитися не лише на медійний аспект. Сьогодні Кремль використовує багато інших інструментів. Цей інформаційний вплив є багатоканальним. Кремль впливає через політичне поле і навіть через громадянське суспільство. У категорію громадянського суспільства ми включили також і церкву. Виявилося, що питання впливу Кремля через церкву дуже болюче не тільки для України, а й для Грузії.
Найбільші можливості впливу Кремля експерти виявили в Угорщині. В основному це відбувається там через політичне поле. Угорська влада публічно займає проросійську позицію, і тому експерти на цьому наголошували. Щодо України, я би виділили кілька моментів. По-перше, це медіа, підконтрольні проросійським фінансово-політичним групам. По-друге, це православна церква. І по-третє, це проросійські політичні сили. З іншого боку, Україна є флагманом, коли ми говоримо про політичну відповідь на цей інформаційний вплив. Ми запитували у експертів не лише про те, як Кремль може впливати, а й про те, як ці країни можуть відповісти на цей вплив. Україна в цьому контексті попереду, тому що було зроблено дуже багато кроків. З одного боку, вони були дискусійними, як от заборона російських каналів. З іншого боку, в тих країнах не було зроблено і цих кроків.
Найбільш стійким до російського впливу виявилося громадянське суспільство.
В Україні дуже багато роботи по протидії російському впливу проводиться саме громадянським суспільством. І це треба визнати.
Анастасія Багаліка: Якщо говорити про підконтрольні Кремлю ЗМІ, чи є вони в інших країнах?
Діана Дуцик: В інших країнах Росія дуже активно працює, але справа не лише в підконтрольних ЗМІ. Російська пропаганда працює не лише в такий спосіб. Вона використовує ті демократичні інструменти, які мають демократичні країни. Вона користується цими інструментами для просування своїх інтересів. І це найгірше, адже цьому дуже важко протистояти.