Гість ефіру — громадянин Канади, волонтер Річард Гарейчук.
Дмитро Тузов: Розкажіть про себе.
Річард Гарейчук: Я народився в Канаді, в українській сім’ї, моя дружина зі Львова, проживаємо в Торонто. Коли почався Майдан, я приїхав і завітав до Тетяни Чорновол після того, як її виписали з лікарні. Це був останній раз, коли я побачив покійного Миколу Березового. Ми передали гроші на лікування, але вийшло так, що він вжив ті гроші, щоб купити рушницю і поїхав на фронт. На жаль, у серпні того року він загинув. Ми почали дуже допомагати. Я заснував філію «Армії SOS» в Канаді. Ми допомагали з дронами, безпілотниками.
Дмитро Тузов: Які ваші подальші плани?
Річард Гарейчук: Більше року тому я звернув увагу на «Invictus Games» — «Ігри нескорених». Я отримав величезне задоволення від того, що завдяки моїм зусиллям хлопці за три тижні будуть у нас в Торонто. Це військові, які отримали поранення на фронті. Коли минулого року відбулися ці ігри в Америці, я запитав, де наші хлопці. Місцеві волонтери сказали, що пізно.
Я запитав у людей в Києві. Жінка зателефонувала за два дні і сказала, що ми не кваліфікуємося, оскільки у нас активна війна.
Я написав особисто до принца Гаррі Вельського. Ці ігри цього року відбуваються в Канаді. Канада мала нагоду вибрати ще одну країну. Прийшла відповідь від офісу принца Гаррі Вельського, що з ними зв’язувалася Оксана Горбач. Вони запропонували нам консолідувати зусилля. Я зателефонував до Оксани Горбач і почав збирати листи підтримки від депутатів, мерів, Сенату Канади. Лист підтримки прийшов навіть від Міністерства оборони Афганістану.
Я зв’язався з усіма командами, які змагалися попереднього року.
Приходить мені e-mail про те, що мені доручають право 13 липня 2016 року зробити формальну презентацію від імені поранених солдатів України. У мене в гостях був «кіборг» Слава. Я сказав, щоб він одяг форму і медалі, я зробив презентацію на годину. Я пояснив, що ці ігри потрібні нам, як нікому.
Тоді я запитав, хто приймає рішення. Це Генеральний штаб Канади, це Джонатан Венс. На щастя, Джонатан Венс за тиждень до того був на полігоні на Західній Україні. Другий пакет документів я готував саме для цього.
Наприкінці вересня прийшов e-mail, адресований мені, Оксані Горбач та Посольству України в Канаді, про те, що вони нас приймають і чекають підтвердження від Міністерства оборони.
Дмитро Тузов: Чи сформована вже українська команда?
Річард Гарейчук: Змагатимуться 15 хлопців. Вони будуть проживати в дуже гарному готелі. Більше 200 хлопців намагалися потрапити до команди. Кожен боєць мав право запросити двох супроводжувачів. Українська сторона запропонувала запрошувати одного родича (одного супроводжуючого) і одного бійця. 30 бійців поїдуть дивитися Канаду.
Ігри почнуться 23 вересня.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.