Якби у нас була аеророзвідка, не було б котлів, — Марія Берлінська

Марія Берлінська в ефірі програми «Київ-Донбас» розповідає, що на третій рік війни в Україні досі немає державної підтримки аеророзвідки та інженерних розробок у сфері безпілотників.

Ірина Славінська: На що збирає кошти Центр підтримки аеророзвідки?

Марія Берлінська: Передусім, на навчальний процес, яким центр займається вже півтора роки. А в даній конкретній історії — на безпілотник. На тому тижні біля Авдіївки був збитий безпілотник, яким центр моніторив ситуацію.

Ірина Ромалійська: Скільки коштує новий безпілотник і скільки вже зібрано?

Марія Берлінська: Саме цей апарат 72 тисячі гривень, вже зібрано більше 50 тисяч. Мене в цій історії вразило те, що ці кошти зібрали дуже швидко. Я зробила пост у фейсбуці і за тиждень вже зібрали таку суму. Гроші можна надсилати на рахунок Центру або мій особистий — все підзвітно.

Ірина Славінська: Нещодавно у новинах бачила повідомлення про збитий російський безпілотник вартістю 10 мільйонів доларів. А нам потрібно лише 72 тисячі гривень — у нас таке дешеве виробництво безпілотників?

Марія Берлінська: Ми виходимо з того, що є. У нас немає державної підтримки безпілотників. На оборонку в цьому році виділені величезні кошти, але куди ці кошти діваються ми всі добре знаємо — вони тануть в корупційних схемах.

На третьому році війни системної державної підтримки аеророзвідки і, зокрема, якихось інженерних розробок в сфері безпілотників просто немає.

Ірина Ромалійська: Хто в Україні займається безпілотниками?

Марія Берлінська: Немає якогось конкретного визначеного департаменту, ні в міністерстві оборони, ні в генштабі. Немає відповідальних за процес навчання, за аналіз інформації, за обробку даних, отриманих з безпілотників. Це величезна галузь, яка в світі на дуже високому рівні.

Минулого тижня була інформація, що США закупили нам на 12 мільйонів доларів безпілотників Raven. Дуже сподіваюсь, що вони дійдуть до фронту.

Ірина Славінська: А куди ж вони діваються?

Марія Берлінська: Куди і всі хороші ініціативи, коли потрапляють в державний апарат. Це вже не перша закордонна допомога з безпілотниками, але в Авдіївці, де зараз найгарячіша точка, безпілотників немає.

Ірина Ромалійська: Яка зараз забезпеченість безпілотниками в українській армії?

Марія Берлінська: Десь 7-8%.

Ірина Славінська: Центр підтримки аеророзвідки — це незалежна школа. Чи є у вас досвід взаємодії з державними інституціями?

Марія Берлінська: У нас є постійна співпраця напряму, ми не працюємо через міністерство оборони. З передової до нас направляють солдат, яких ми навчаємо. Але найбільша проблема з машинами. Немає сенсу навчати, не маючи самих безпілотників.

Ірина Ромалійська: Яку функцію виконує аеророзвідка?

Марія Берлінська: Аеророзвідка дає зрозуміти звідки стріляють, як противник змінює позиції, куди перекидає техніку. Якби у нас була аеророзвідка на високому рівні і відповідні правильні розпорядження і команди, то у нас би не було котлів. У нас би були значно менші втрати.

Ірина Ромалійська: Якщо порівняти нашу аеророзвідку і противника?

Марія Берлінська: Звичайно, російська сильніша. Це сектор оборони, який фінансується. Їхні безпілотники літають на сотні кілометрів, наші на десятки. Їхні безпілотники — військова техніка, а наші переважно хобійні. Російські безпілотники коштують від 100 тисяч доларів, наші 5-15 тисяч доларів.

У них є тепловізори, камери нічного бачення. Більшість бойових дій ведеться вночі. А ми вночі сліпі.