Якщо реформа суспільного мовлення не відбудеться до 2017-го, вона зависне на рік, — Петрів

Сергій Стуканов:  Вчора подав у відставку генеральний директор Національної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія. Наразі вже підписано цю заяву. І тепер всіх лякає перспектива створення суспільного мовлення. Сьогодні навіть прем’єр-міністр Володимир Гройсман визнав, що відбувається тиск і певні перешкоди створенню суспільного мовлення. У нас в студії – Тарас Петрів, президент фундації «Суспільність». Пане Тарасе, яка зараз ситуація із створенням суспільного мовлення? Адже ми всі розуміємо, що якісні перетворення в нашій країна не можливі без незалежних медіа, передусім – без суспільного мовлення.

Тарас Петрів: Ми маємо дуже добрий фідбек сьогодні – реакція влади на нашу вчорашню заяву. Мене дуже здивувало, як швидко зреагували журналісти. І дуже добре, що сьогодні ми вже маємо розуміння, що влада нас почула. Ми відчуваємо, що це не залишиться поза контролем прем’єр-міністра. Мені здається, що це та фішка, яка для нього є важливою під час його прем’єрської каденції.

Для нас важливо, щоб ця реформа чи, можна сказати, її другий етап, – відбувалася, а не була пригальмована саме на ці два місяці. Бо є дуже важлива складова, щоб ми встигли затвердити статут і провести його, а з першого січня вже нормально запустили роботу суспільного мовлення. Я маю на увазі ПАТ «Суспільне мовлення». Бо інакше реформа затягується на рік.

Лариса Денисенко: У нас в Україні часто все пов’язують із харизматичними ладерами. Зураб був провідником, на нього покладалося дуже багато подій. Власне, було багато позитивних змін на «ПершомуUA». Як ви вважаєте, від особистостей щось буде залежати? І кого, на вашу думку, могла б підтримати медіаспільнота?

Тарас Петрів: В нашій заяві йдеться про те, що власне та людина, яка буде виконувати можливо навіть цю технічну функцію до обрання Наглядовою радою нового очільника суспільного мовлення. Ми вважаємо, що тут потрібно бути дуже уважним, щоб це було під контролем громадськості і Наглядової ради. Тут справа навіть не в особистості, хоча Зураб – унікальна людина. Він був тим криголамом, який часто йшов на дуже некомфортні рішення.

Я зараз згадую, як людина, яка спромоглася буквально за три дні перебування на посаді зрозуміти, що він готовий проводити національні дебати, впроваджувати культуру національних дебатів, готовий ламати стереотипи, що існували на «Першому національному» зокрема в плані корупційних дій. Я вважаю позитивним кроком, що програма Савіка Шустера, яку експерти традиційно називають маніпуляційною, не знайшла місця на каналі. Багато кроків було дуже важливих.

Зараз треба, щоби цей курс був продовжений. Так, це непроста технічна робота, але нею треба займатися.

Сергій Стуканов:  Пане Тарас, вчора, пишучі цю заяву, пан Аласанія зокрема наголошував на фінансовому аспекті та про те, що наступного року Україна прийматиме «Євробачення», і оці величезні кошти, котрі ми потребуємо для проведення цього конкурсу, передбачалися якраз на розвиток суспільного мовлення. Чи вдалося вже сьогодні прояснити ситуацію з фінансуванням?

Тарас Петрів: Я думаю, що цьому буде присвячено наступні кілька тижнів. У нас є певні сподівання, що ця коаліція має свою частинку і в парламенті, і деякі депутати наголошують, що без реального і цілісного фінансування вони не будуть голосувати взагалі за бюджет. Будемо сподіватися, що цього року ми будемо мати вперше офіційно закладений весь бюджет. І тут, я вважаю, нема чого дискутувати. Хоча я дуже розумію тих людей, які кажуть: «Так, непросто проводити таку реформу в час, коли у країна війна».

Сергій Стуканов: От ви згадали коаліцію за суспільне мовлення. Це як раз другим пунктом іде: забезпечити повноцінне фінансування, що «Євробачення» не повинно звідси фінансуватися, і так далі.  Але перший пункт звучить так: «Припинити саботаж реформи суспільного мовлення в Україні». Пане Тарас, хто саботує реформу?

Тарас Петрів: Є таке відчуття, що ми 20 років перебуваємо у стані з’ясовування, хто що має робити. І за останні півтори роки нам довелося багато воювати з елементарними речами, які треба робити дуже швидко, якщо ми хочемо провести цю реформу. Мені здається, в цьому випадку ми маємо ж таку загрозу, що протягом цих двох місяців будуть дуже довго перекладати зі стола на стіл, наприклад, затвердження статуту. Є речі, при затягуванні яких протягом наступних двох місяців на реформі буде поставлено хрест. Тому тут не можна сказати про якусь окрему людину. Людей, які можуть зволікати, багато.

На цих етапах попередніх ми навчилися, що треба краще вже зараз говорити.

Лариса Денисенко: Тарасе, два місяці – це не так вже й багато. Хто, власне, буде відповідати за те, що і як робиться у цей час?

Тарас Петрів: Ми дуже конкретно виписали нашу заяву. Більше того, звернулися і до президента, і до прем’єр-міністра. Там йдеться про те, що контроль в тому числі повинен бути і від комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики. Але ми будуємо суспільне мовлення, і це є наша спільна відповідальність.

Практично, ми вибудували в заяві конкретні кроки – своєрідну мапу того, що треба зробити. І ми щотижня будемо комунікувати між собою, з’ясовувати, чи все зроблено. І ми вважаємо, що саме громадський контроль – це механізм стеження за побудовою самої системи протягом цих двох місяців.

Сергій Стуканов:  Побудувати суспільне мовлення в Києві – надважливо, але це лише перший крок. Що в цьому відношенні відбувається в регіонах?

Тарас Петрів: Дуже складні процеси. Адже взагалі система суспільного мовлення – це десь сім тисяч осіб. А в регіонах під час складних процесів децентралізації і за нових людей при владі, все це ускладнюється ще більше.

Практично ми сьогодні маємо дуже різнопланові й навіть різновагові регіональні телекомпанії. Тому кожному регіону доводиться приділяти особливу увагу. Мені здається, ми будемо мати ще близько двох перехідних місяців у 2017 році.