«Громадське радіо»
Артем Захарченко нещодавно написав для «Української правди» цілий блог, де він аналізував теми та реакцію людей на те, що відбувалось минулого місяця
Анастасія Багаліка: Як топ-події квітня вплинули на інформаційну картинку в соцмережах, зокрема в Facebook?
Артем Захарченко: Я з командою працюю над проектом, який називається «Медіарозвідка», що проводить щомісячно моніторинг реакції людей на тривалі події в політиці чи суспільстві, ми їх називаємо «серіали».
Відповідно, можу сказати, що в квітні була слабка активність в порівнянні з березнем, коли всі гули про політичну кризу.
В квітні всі, очевидно, втомилися, і в кінці місяця обговорювали — чи потрібно святкувати 1 травня чи ні, та піднімали тему Чорнобильської трагедії.
Дмитро Тузов: А скандал з офшорами?
Артем Захарченко: Обговорення були, але дуже мляво. В діях президента для людей не було відкрито нічого, чого б вони не очікували.
Але що мене потішило, що на всі новини, стосовно прокуратури, люди реагували дуже бурхливо. Наприклад, заява Севрука, заступника генпрокурора, про те, що він проти виборів генпрокурора на відкритому конкурсі, була з найбільш поширюваних новин за минулий місяць.
Дмитро Тузов: Подібні заяви політиків нагадують спробу прозондувати реакцію людей.
Артем Захарченко: Так, ця заява була схожа на перевірку. Адже в березні була дуже жорстка реакція на тему прокуратури, діамантових прокурорів, і ця реакція показала, що не варто політикам продовжувати у такому ж дусі.
Анастасія Багаліка: Яка реакція була на призначення нового уряду?
Артем Захарченко: За квітень було декілька сплесків активності, це — призначення Уряду та скандал с Шустером.
Анастасія Багаліка: Коментарі агресивні, чи люди поводяться стримано?
Артем Захарченко: Залежить від теми. Дуже нестримані коментарі були з приводу подій навколо Надії Савченко. Щойно виходила якась інформація від її адвокатів, вона одразу схоплювалась з дуже емоційними коментарями. З чого я зробив висновок: Савченко — інформаційна зброя № 1. Інколи мені здається, що якби політики гіпотетично змогли домовитися з адвокатами, то вони змогли б згенерувати таку інформаційну хвилю, яка відволіче людей від чого завгодно.
Дмитро Тузов: Як багато істерики в соціальних мережах?
Артем Захарченко: Істерики стало набагато менше за останні два роки. Люди почали аналізувати події.
Анастасія Багаліка: Зя’вилась новина, що у Верховній Раді 264 народні депутати проголосували за підтримку Юрія Луценка на посаді генпрокурора.
Артем Захарченко: Одразу дам йому пораду світитися в інформаційному просторі позитивними вчинками. Для того, що збити хвилю невдоволення, потрібно, наприклад, вирішити справу діамантових прокурорів та відновити на посаді Каська і Сакварелідзе.
Анастасія Багаліка: Після призначення Гройсмана прем’єр-міністром, чи коментували якось нових міністрів?
Артем Захарченко: Було невдоволення тим, що призначають вінницьких. Порівнювали з Януковичем, який призначав донецьких. Дивувалися, що Гройсман робить ту саму помилку.
Дмитро Тузов: Яка питома вага інформаційних диверсій, замаскованих дезінформацій.
Артем Захарченко: Настільки очевидних ефективних фактів дезінформації не було. На інформаційний вкид була схожа історія з третім «Майданом», коли так звані «РПС» захопили готель «Козацький». Таке враження, що це було зроблено навмисно для відволікання від політичної кризи, коли Яценюка хотіли залишити прем’єром.
0