Громадське радіо
Європейський Союз продовжив санкції проти Віктора Януковича і його оточення, за виключенням Юрія Іванющенка
Чи означає це, що частина заморожених коштів за кордоном Україна зможе повернути? І чи варто розраховувати українцям на проведення результативних розслідувань стосовно екс-високопосадових втікачів?
Поговоримо про це з юристом Центру Протидії Корупції Анастасією Красносільською.
Дмитро Тузов: Чи є що святкувати?
Анастасія Красносільська: Я думаю, що ні, тому що ми потроху втрачаємо людей із санкційного списку. Цього разу Європейський Союз вирішив зняти санкції з Юрія Іванющенка. І зробив він це тому, що з 2014-го року три генеральних прокурори і особисто президент Порошенко не спромоглися забезпечити нормальне слідство та передачу справи до суду. Відповідно, у ЄС немає підстав зберігати санкції проти Іванющенка. А скоро ми зможемо побачити знаття санкцій і з інших людей.
Дмитро Тузов: Іванющенко — не перший з кого зняли санкції. До нього їх зняли з Раїси Богатирьової.
Анастасія Красносільська: Богатирьова, Портнов, який не просто зняв з себе санкції, але й змусив ЄС платити йому компенсацію. Те саме може зробити і Іванющенко.
Треба розуміти, що Європейський Союз в 2014-му році зробив Україні великий подарунок, дозволивши заморозити всі ці активи, наклавши санкції на час розслідувань, але за цей час цього розслідування не відбулося.
Чому зняли санкції з Іванющенка? Тому що Генеральна прокуратура дозволила закрити проти нього справу, і ніяких дій в справі Іванющенка не відбувалося. Відповідно суд закрив кримінальне провадження. Генеральна прокуратура намагалася пафосно оскаржувати це в судах, знаючи, що це не підлягає оскарженню. Тепер Юрій Луценко намагається перекласти відповідальність на судову систему.
Європейський Союз в 2014-му році зробив Україні великий подарунок, дозволивши заморозити всі ці активи, наклавши санкції на час розслідувань, але за цей час цього розслідування не відбулося
Дмитро Тузов: Чому ви перекладаєте відповідальність ще й на президента?
Анастасія Красносільська: А тому що в мене просте питання — хто вносив в парламент кандидатуру Юрія Луценка?
Ірина Сампан: Зараз ці справи знаходяться під протекторатом Юрія Луценка чи перебувають у відповідальності Горбатюка в Департаменті спецрозслідувань?
Анастасія Красносільська: Ще восени минулого року Юрій Луценко забрав в Горбатюка велику частину економічних справ проти людей із санкційного списку, пафосно передав їх пану Матіосу, сказавши, що це зроблено для того, щоб якнайшвидше передати справу до суду.
Пройшло декілька місяців, а справи до суду не передані, вони потроху закриваються.
Насправді, Генеральна прокуратура робить все для того, щоб захистити людей із санкційного списку від відповідальності. Наведу простий приклад. Колишній міністр екології Злочевський, який був в уряді Азарова, проходив по справі за незаконне збагачення. Генеральна прокуратура перекваліфікувала цю справу в несплату податків, що виключає можливість посадити Злочевського в тюрму, тому що за несплату податків не передбачена така санкція, як ув’язнення.
Отже, Генеральна прокуратура перекваліфіковує справу, дає можливість компанії Злочевського сплатити не дуже велику суму грошей, а це не ті мільйони, які інкримінувалися йому за незаконне збагачення. Після цього справа закривається, і Генеральний прокурор Юрій Луценко нам це рекламує, як великий успіх, хоча, насправді він дозволив Злочевському відкупитися.
Чому зняли санкції з Іванющенка? Тому що Генеральна прокуратура дозволила закрити проти нього справу, і ніяких дій в справі Іванющенка не відбувалося
Ірина Сампан: Чому справи були передані саме пану Матіосу? Яке відношення до них мала військова прокуратура?
Анастасія Красносільська: Мені самій цікаво, з яких міркувань ці справи були передані Матіосу. Я бачу цьому єдине пояснення. Тоді, коли закінчуються строки для досудового слідства, генеральний прокурор ухвалює рішення передати багатотомні справи новим прокурорам, тобто людям, які їх ще мусять читати і розбиратися в них декілька місяців. А це як раз той строк, коли спливуть строки для розслідування.
Дмитро Тузов: Як ви оцінюєте те, що суд дозволив заочне засудження, наприклад, в справі Клименка або Януковича?
Анастасія Красносільська: Такий інструмент існує, але, якщо я не помиляюсь, по тому ж Курченку і Клименку Генеральна прокуратура не спромоглася відкрити заочне слідство. Воно йде по Януковичу, але щодо багатьох із санкційного списку не відкрито заочне слідство, тобто не йдеться про заочне засудження, навіть слідства заочного немає.
Дмитро Тузов: Я не можу зрозуміти логіки, адже діюча влада мала би бути зацікавленою в тому, щоб була доведена злочинна діяльність попередників. Якщо немає слідства, немає судового вироку, тоді не можна попередників назвати злочинцями. І тоді виникає питання — а навіщо була Революція?
Анастасія Красносільська: Саме тому я і кажу, що політичну відповідальність за те, що зараз не притягається до відповідальності Янукович та його поплічники, несе в тому числі особисто президент Порошенко. Тому що, призначаючи Юрія Луценка, він казав, що ми побачимо справи проти Януковича в суді. Луценко казав при призначенні, що в серпні 2016-го року справи проти Януковича будуть передані до суду. Ми маємо березень 2017-го і зняття санкцій з Іванющенка.
Генеральна прокуратура робить все для того, щоб захистити людей із санкційного списку від відповідальності
Дмитро Тузов: Чи можуть бути порушені українським правосуддям нові справи проти Юрія Іванющенка?
Анастасія Красносільська: Я не знаю, якими матеріалами володіє Генеральна прокуратура. Поки ми бачимо, що справи закриваються. І чесно кажучи, я би підозрювала тут політичну змову, тому що ми говоримо про людину рівня Юрія Іванющенка, це найближчий соратник Віктора Януковича. Я не можу собі уявити, як без політичних рішень ці всі справи були б так нахабно злиті, і за це не поніс би відповідальності генеральний прокурор.
Ірина Сампан: Виходить, що тепер Іванющенко абсолютно вільна людина?
Анастасія Красносільська: По цим конкретним справам — так. Хіба може Генеральна прокуратура спроможеться знайти якісь нові обставини, за якими вони будуть відкриті. Але мені важко це уявити, на жаль.
Дмитро Тузов: Пан Злочевський так само вільна людина?
Анастасія Красносільська: Так, по Злочевському більшість справ закрито. Більше того, Злочевський прекрасно почувається і в бізнесових своїх справах, тому що Спеціальна антикорупційна прокуратура не спромоглася забрати в компанії Злочевського ліцензію на спеціальний видобуток. І в Львівській області компанії Злочевського і зараз продовжують розробляти надра і цілком добре почуватися.
Я не можу собі уявити, як без політичних рішень ці всі справи були б так нахабно злиті, і за це не поніс би відповідальності генеральний прокурор
Дмитро Тузов: Зараз з’явились нові високопосадовці, яких підозрюють у корупції, — і Онищенко, і Насіров, і Ігор Тарасюк, якому сьогодні суд визначав запобіжний захід. Як ви вважаєте, чи означає те, що звучать ці прізвища нових підозрюваних в масштабній корупції, що на горі хтось ніби прокинувся і почав боротися з корупцією?
Анастасія Красносільська: Я би сказала, що це означає, що свою роботу гарно робить Національне Антикорупційне Бюро. І НАБУ, особливо зараз після підозри Насірову, незручне для всього політикуму.
Що зараз намагається зробити Петро Порошенко? Ситник — людина незалежна. Ми бачимо, що для НАБУ немає недоторканих людей. Єдина можливість позбутися Ситника — це мати негативний висновок незалежного аудиту НАБУ. Зараз Верховна Рада має визначитися зі своєю кандидатурою аудитора для НАБУ. Американське посольство порекомендувало важковаговика, людину, яка робить аудит ФБР, Роберта Сторча. Це питання було винесено на голосування в парламент, і раптом на трибуну виходить голова президентської фракції Гринів, і каже, що є згода більших фракцій запропонувати парламенту проголосувати за такого собі чортика з табакерки Найджела Брауна, про якого ніхто не чув. Далі це питання повернули на доопрацювання в антикорупційний комітет Верховної Ради, і комітет муситиме знову визначатися із своєю кандидатурою.
Я звертаю увагу, що була можливість призначити аудитором НАБУ людину, яка робить аудит ФБР, вище нього мені складно уявити якусь кандидатуру. А блок президента виходить з кандидатурою, останній детективський досвід якого був в 1993-му році.
Юрій Луценко лишив на посаді людину, яка допомагала захищати «діамантових прокурорів»
Дмитро Тузов: Що там з «діамантовими прокурорами»?
Анастасія Красносільська: А хіба ми чули про передачу цих справ до суду? Ні. І це ще одне питання до Юрія Луценка. Більше того, Юрій Луценко лишив на посаді людину, яка допомагала захищати «діамантових прокурорів». Це пан Столярчук, який, до речі, також брав участь в злитті справи проти Юрія Іванющенка, який був ще заступником при Шокіні і який лишається заступником при Луценкові, і прекрасно почувається. Чи з такою командою можна говорити про якісь хороші дії Генеральної прокуратури?
Ірина Сампан: З цих 15-ти людей, яким продовжили санкції, хто може бути наступним кандидатом «на вибуття»?
Анастасія Красносільська: Мені складно це сказати, я радше скажу, які справи були перспективними, коли ними займався Горбатюк. Можна було розслідувати справу Арбузова, «вишки Бойка», справу Клименка, Курченка. Що зараз лишилось в цих справах, сказати складно. Бо принаймні заступник генерального прокурора пан Єнін ще рік тому відверто казав, що багато матеріалів цих справ просто було розпродано і розкрадено.
Всіх посадовців, прізвища яких прозвучали в ефірі, ми запрошуємо до нас у студію, щоб донести свою позицію і позицію своїх відомств.