«Громадське радіо»
В нашей студии помощник нардепа Андрея Немировского Даниил Юрченко и волонтер Наталья Кислюк.
Анастасия Багалика: Расскажите суть истории. В чем проблема?
Наталья Кислюк: Местная мэрия города Никополя приняла решение активно убивать животных в данном городе, непонятно по каким причинам, возможно, чтобы скрыть бюджетные деньги, которые выделяет город на содержание и стерилизацию домашних животных.
Такое же решение вынесено в отношении приюта, который находится в Никополе.
Часть из этих животных уже было убито.
Ирина Сампан: Этот приют — это коммунальное предприятие?
Наталья Кислюк: Да, коммунальное предприятие, в котором содержаться животные. Они здоровы, местные волонтеры помогают их отлавливать, лечить, искать им семьи.
Ирина Сампан: Чем аргументирует свои действия мэрия?
Наталья Кислюк: Аргументируют тем, что у этих собак «африканская чума», но она не имеет отношения ни к бездомным животным, ни к тем, которые находятся в приюте.
Анастасия Багалика: Но «африканская чума» бывает у свиней, при чем тут собаки?
Наталья Кислюк: Да. Город выделяет на содержание бездомных собак нормальную сумму денег из бюджета, как в каждом городе, чтобы уменьшить их численность, стерилизовать, а потом пристроить в семью.
Мы можем сделать вывод, что мэрия, усыпляя собак, хочет скрыть свои доходы, чтобы за них потом не отчитываться.
С нами на связи находится советник мэра Никополя Виктор Артеменко.
Вчера было собрание городского головы и активистов, где приняли решение не уничтожать собак в приюте, а отправить запрос на Министерство здравоохранения, как поступать в этом случае
Ирина Сампан: Почему было принято такое решение — уничтожать собак в приюте?
Виктор Артеменко: Вчера было собрание городского головы и активистов, где приняли решение не уничтожать собак в приюте, а отправить запрос на Министерство здравоохранения, как поступать в этом случае. До этого момента никто ничего делать не будет.
Анастасия Багалика: Расскажите больше о причине, которая вас побудила к таким действиям?
Виктор Артеменко: Вы со мной не разговаривайте с позиции власти. Тот ролик, где обратились собаководы и волонтеры, снимал я.
Анастасия Багалика: Мы не разговариваем с вами с позиции власти, мы вам задаем вопрос.
Виктор Артеменко: Что я имею отношение к власти. Я — журналист, и советник мэра по работе со СМИ.
Перед этим уже назревал этот вопрос, и я советовал мэру выйти к людям, объяснить ситуацию, почему ходят слухи об уничтожении этих собак. У меня у самого собака, я люблю животных, и мэр точно так же.
Потом каким-то образом начались усыпления этих собак. Я поехал туда, заснял ролик, а вчера на собрании было принято решение до ответа Министерства никаких усыплений не проводить.
Вчера со мной созванивались волонтеры и собачники, благодарили, и говорили, что общественный резонанс помог.
Ирина Сампан: Насколько вы знаете эту обстановку с собаками в Никополе? Как справляются с этой проблемой и есть ли во обще проблема?
Виктор Артеменко: Проблема есть. Популяция бездомных собак почему-то не уменьшилась. Хотя с открытием приюта, где очень много мест, проблема должна была решиться. Собак должны были излавливать, стерилизовать, чиповать, и через 4 недели снова отправлять на то место, где словили. Так должна была уменьшиться популяция собак в городе. Не знаю, по каким причинам она не уменьшилась.
Ирина Сампан: Прокомментируйте то, что вы услышали.
Даниил Юрченко: Перш за все є положення щодо профілактики боротьби з «африканської чумою» свиней. Вона затверджена наказом Міністерства аграрної політики. Нею не передбачаються усипляння собак, які знаходяться у притулках. Інструкція детально розписує механізм, як боротися із «африканською чумою». Якщо будь-яка тварина контактувала зі свинею і захворіла, то саме на тому господарстві мають проводитися заходи зі знезараження, але не можна казати, що заражене все місто. Не треба чіпати собак, які знаходяться в притулку, тим більше він знаходиться дуже далеко від населеного пункту Нікополь.
Немає сенсу робити зачистку всіх собак в місті. Чому котів та людей не чіпають?
З огляду недбалого ставлення до тварин, народним депутатом Немировським в минулому році було зареєстровано законопроект щодо посилення відповідальності, зокрема введення кримінальної відповідальності.
Якщо людина не бажає, щоб тварина давала приплід, вона має її стерилізувати
Ирина Сампан: Наскільки я розумію, кримінальна відповідальність передбачає ув’язнення до 8 років. Критики говорять, що це занадто підсилена міра покарання.
Даниил Юрченко: У Верховній Раді зареєстровано 8 законопроектів, які стосуються жорстокого поводження з тваринами. Зоозахисники самі вийшли на народного депутата Андрія Валентиновича, та саме вони обрали наш проект закону, який на їх думку є адекватною мірою покарання.
Він має дві складові: зміни до Адміністративного кодексу і до Кримінального.
Щодо 8 років — це вчинення насильницького вбивства тварини на очах дітей, групою осіб чи не перший раз. В інших країнах є більш жорстока відповідальність, адже якщо людина вбиває тварину на очах дитини, вона виховує в ній жорстокість. Це є неприпустимим.
Анастасия Багалика: Інформація про те, що люди вбивають тварин при дітях, звучить нереально, а насправді як?
Даниил Юрченко: Останні півроку в Україні по всіх містах активізувались догхантери — це ті люди, які пропагують культ насильства. Нікополь, Дніпро, Київ, Запоріжжя — це ті міста, де це розповсюджено. Біля одного супермаркету був випадок отруєння, спеціально розкидали отруєну їжу для тварин. Це є, просто деякі люди не звертають уваги або не чули про це. Я гадаю, що ЗМІ мають приділяти цьому увагу.
Анастасия Багалика: Що робити з людьми, які топлять кошенят та щенят у відрі? Така практика розповсюджена по селах.
Даниил Юрченко: За це теж буде кримінальна відповідальність. Якщо людина не бажає, щоб тварина давала приплід, вона має її стерилізувати. І тоді вона не буде робити злочин. Суспільство в нас розвивається, люди мають бути свідомими, і треба мінятися.
Наталья Кислюк: В Італії, якщо ти викидаєш тварину, тебе саджають за грати тому що ти несеш за неї відповідальність. Якщо ти бачиш на вулиці тварину, яка потребує допомоги, ти мусиш надати їй першу допомогу і відвести її до лікарні.
Також в Європі є ідентифікація тварин, і ми маємо втілювати це та доносити до громадян, що кожен повинен свою тварину зареєструвати, щоб відповідати за неї.
Анастасия Багалика: Пан Віктор Артеменко сказав, що чіпування та стерилізація не вплинула на зменшення популяції собак. Я гадаю, що це не дуже об’єктивні дані?
Даниил Юрченко: Я думаю, що на це впливає якість виконання своїх обов’язків. Місцевий орган виконавчої влади, в даному випадку мерія, кожен рік в своєму бюджеті закладає кошти на утримання держаних притулків, на стерилізацію, на вакцинацію та чіпування. Перш, ніж йти на радіо, я подивився, що рік тому притулок в Нікополі хизувався тим, що закупив інші, маленькі бірки на вуха, які будуть завдавати більше дискомфорту тваринам. Це є нелогічно. Вони кажуть, що закуповують якісні бірки у збільшеній кількості, і тут же говорять, що не справляються зі своїми обов’язками. Я гадаю, громада має їх спитати, на що йдуть кошти.
Більше того, я бачив той притулок. То доволі якісний заклад для перебування тварин, але він заповнений не повністю, і є змога утримувати більше тварин. Це означає, що потрібно відловити цих тварин і стерилізувати. Ми маємо визнати, що екосистема міста складається з тварин, з птахів та гризунів. Люди мають розуміти, що вони на тій землі живуть не самі.