Володимир Огризко/Ілюстративне фото
У студії Громадського радіо – міністр закордонних справ України у 2007 – 2009 роках Володимир Огризко.
Андрій Куликов: На зустрічі країн «Великої двадцятки» президент Трамп запропонував ухвалити рішення про зону вільної торгівлі між «Великою сімкою». Це одразу не знайшло підтримки у європейських союзників, зокрема міністр фінансів Франції сказав, що Сполучені Штати, перш ніж вести про це мову, мають скасувати зависокі мита, які вони встановили для деяких видів європейської продукції. Заяви Трампа, спроба повернути Росію до «Великої вісімки», спроба встановити зону вільної торгівлі між країнами «Великої сімки», кількаразова реакція Державного департаменту на заяву Путіна про можливість проведення референдуму на Донбасі – це реакція на конкретні ситуації чи спланована тактика президента Сполучених Штатів.
Володимир Огризко: Мені здається, що це питання ближче до психоаналітиків. Воно справді має право на існування. Ми всі бачимо, наскільки нетрадиційними є деякі заяви, деякі рухи президента США Трампа, тому для багатьох його поведінка стає темою для надто серйозного аналізу і якихось спекуляцій. Практичних кроків за заявами немає. Трамп продовжує працювати на свій електорат. Нещодавно він оголосив, що піде на другий термін, тому йому вкрай необхідна підтримка такого доволі агресивного, трошечки недипломатичного підходу, який подобається середньостатистичному американцю, який за нього голосував. Трамп намагається показати: обіцяв, що почне захищати американського товаровиробника, тому ввів мита проти Китаю, ЄС, захищає робочі місця (якщо бути відвертим і чесним, кількість безробітних в США зменшилася, економіка іде вгору). Він може продавати це як свої конкретні успіхи.
Чи це загрожує світу і світовій економіці? До певної міри так. Буквально днями закінчилася чергова нарада міністрів фінансів G20, яка відбувалася в Аргентині. Я почитав підсумковий документ і не злякався. Там немає такого, що ті речі, які зараз відбуваються, матимуть надто негативні наслідки для світової економіки. Але щодо того, що вони зіпсують торговельні відносини між США і Китаєм, США і Європою, у мене жодних сумнівів немає.
Андрій Куликов: Ви були тією людиною, яка разом з колегою з США Державною секретаркою Кондолізою Райс, підписали хартію Україна – США про стратегічне партнерство. Наскільки ви відчуваєте, що принципи цього документа і накресленого ним курсу важать для України і для США?
Володимир Огризко: Після того, як нам відмовили в плані дій щодо членства, тема забезпечення безпеки України нікуди не поділася. Я тоді запропонував президенту Ющенку подумати над можливістю укладення з нашими гарантами безпеки – США, Великою Британією, Францією – окремих двосторонніх договорів про забезпечення нашої безпеки. Ця ідея була обговорена, схвалена. Ми в міністерстві разом з іншими державними структурами підготували проект відповідного договору. Я як міністр вів достатньо ефективну роботу для того, щоб такий договір був підписаний. На превеликий жаль, на той час американська сторона не була готова взяти на себе зобов’язання відносно забезпечення нашої безпеки. Цей договір трансформувався в ту саму хартію, про яку ви згадали. Вона, на мою думку, має дуже важливі моменти, пов’язані з визначенням особливостей українсько-американських відносин, хоча має велику ваду. Вона полягає в тому, що хартія не дає нам безпекових гарантій. Уявіть собі, що такі гарантії були б, тоді у нас не було б 2014-го року.
Якби Росія знала, що у нас з США чи з Великою Британією, Францією є такі договори, жодного пострілу в український бік ми б не мали
Андрій Куликов: Наскільки ви певні, що у таких випадках США готові виконувати свої зобов’язання? Наскільки США готові воювати за іншу країну?
Володимир Огризко: Це квазівашингтонський договір. Це те, що є у партнерів по НАТО, де сказано, що напад на одну країну означає напад на всі інші, і всі інші мають реагувати. Але такі двосторонні безпекові договори США мають з кількома країнами світу. Звичайно, поки не було ситуації, коли вони порушувалися, і США повинні були воювати. Але це вже саме по собі має дуже серйозний стримувальний ефект. Якби Росія знала, що у нас з США чи з Великою Британією, Францією є такі договори, жодного пострілу в український бік ми б не мали. На превеликий жаль, ні тоді, ні зараз наші західні партнери не вбачають за можливе надати такі гарантії. Але я думаю, що це поступовий процес. Головне, що вони зараз побачили, що з такою Росією, яка є сьогодні, вони співпрацювати не зможуть, тому з їхнього боку запроваджені санкції, які посилюються. Якщо в Кремлі думають, що так можна довго тримати ситуацію, то я думаю, що вони помиляються, тому що не буде ні внутрішніх ресурсів, ні зовнішнього сприятливого для Кремля оточення.
Андрій Куликов: Хартія є безстроковим документом?
Володимир Огризко: Вона не має обмеження, це не договір на певну кількість років, це насамперед політичний документ, але я би і зараз радив нашій дипломатії ставити питання про укладання двостороннього договору, намагався б пояснити, що це лише в інтересах України, а й в інтересах забезпечення безпеки в Європі і Північній Атлантиці.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.