У студії Громадського радіо Марія Гур’єва, речниця «Amnesty International Ukraine». Говоримо про загибель журналіста Павла Шеремета.
Марія Гур’єва: Сьогодні Генеральний секретар «Amnesty International» Саліл Шетті опулікував у Твіттері вимогу до уряду країни розслідувати вбивство Павла. Це та вимога, яку ми повторюємо вже протягом року, і не лише ми.
Лариса Денисенко: Як ви повторюєте?
Марія Гур’єва: Це, насамперед, публічні заяви, тому що наша роль як міжнародної організації, як української правозахисної організації, в тому числі, піднімати важливі питання на поверхню і доносити до суспільства те, що відбувається. Я памятаю, що ще минулого року, коли стався вибух, так сталось, що наші дослідники проїжджали повз це місце буквально в хвилини після того, як це сталось, і ми одразу вийшли з дуже короткою заявою, ми вже відчували, що це той випадок, який, скоріше за все, українська влада не матиме достатньої політичної волі розслідувати, як і багато інших випадків, тому що ми бачимо, що це така загальна тенденція безкарності, яка продовжується в Україні уже роками, ще починаючи з того, що не були розслідувані злочини Майдану. Уже тоді була наша перша заява, що ми спостерігаємо, розслідуйте. Потім ми звертались в Міністерство внутрішніх справ, це був травень цього року, хотіли спитати, як просувається справа. Нам повідомили, що ця справа знаходиться на контролі керівництва Національної поліції. Були заяви Президента, що це справа честі правоохоронних органів, були журналісти, які проводили свої розслідування, тому що вони просто бачать, що справа насправді не просувається. Одна справа – це таємниця слідства, якої потрібно дотримуватися, а інша справа, що якщо б щось просувалося, то це було б зрозуміло: були б висунуті звинувачення, були б висунуті підозри, обговорювались би якісь версії. Зараз цього немає, навіть ті базові версії, які висловлювались на початку – вони не знаходили дальше розвитку.
Лариса Денсенко: Чи знаходяться люди, можливо, посадові особи, які не обмежуються звичайним формальним листом-відповіддю, що «Ведеться слідство, ми поважаємо таємницю слідства»?
Марія Гур’єва: Ми сподіваємось, що такі люди є, десь вони мають бути. На жаль, ми не маємо безпосереднього доступу до розслідування, не знаємо хто саме його веде, але наша роль полягає не в цьому, тому ми навіть не включаємось в самі процеси. Були свідчення різних міжнародних організацій, що, буцімто, урядовці погодились на зустріч, на якій в черговий раз висловились, що так, вони хочуть розсліудвати і так далі, проте, на жаль, ці ж організації констатують брак політичної волі. Тут важливий тиск громадськості. Завтра буде акція об 8:00 ранку, яка стартує з місця загибелі Шеремета, і також правозахисні організації підготували відкритий лист з вимогою розслідувати, і під цим листом підписались найбільші організації, і невеликі організації, і активісти, і всі, хто тільки можна.
Лариса Денсенко: Яка важливість спільних заяв правозахисного середовища?
Марія Гур’єва: На прикладі багатьох країн наш досвід показує, що жодні уряди, фактично, без зовнішнього тиску, без тиску свого суспільства нічого хорошого не роблять. Все що робиться для захисту прав людини, для відстоювання прав людини, для того, щоб зробити суспільство кращим і зручнішим для всіх – вони роблять це під тиском власних громадян та інших урядів. Тому така підтримка в цьому випаку, і у випадку інших людей, значно менш публічних, є надзвичайно важливою. У цьому полягає чи не головна концепція нашої діяльності, що, з одного боку, ми публіного говоримо про те, що відбувається, і з іншого боку, ми збираємо солідарність: підписуємо петиції, звернення, залучаємо міжнародну громадськість.
Лариса Денсенко: Як щодо конкретної програми «Аmnesty international» завтра?
Марія Гур’єва: Для нас зараз важливо залучити міжнародні ресурси «Аmnesty international», і чому ми так раді, що Генеральний секретар опублікував це звернення, тому що це є сигналом і до інших секцій, сигналом до уряду. Те, що центральний офіс відгукнувся на цю справу, це показує, що випадок Павла – знаковий для всього світу. Це журналіст, якого було вбито за професійну діяльність. Таких людей багато, і нам потрібно відстоювати позицію прав людини, стосовно всіх таких випадків у світі, стосовно всіх урядів, які переслідують журналістів або не розслідують їхні загибелі, вбивства і так далі, або якимось чином загрожують журналістам, не можуть забезпечити їх безпеку.
Детальніше слухайте у доданому звуковому файлі.