Згідно із пояснювальною запискою, законопроект має імплементувати положення конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству, яка також відома, як Стамбульська конвенція.
Чи дійсно зроблено крок уперед на шляху до перемоги над домашнім насильством?
Коментує Олена Суслова, голова Жіночого інформаційно-консультаційного центру.
Ірина Славінська: Чим цей закон добрий і чим недобрий, на вашу думку?
Олена Суслова: Я думаю, що дуже добре, що цей законопроект прийняли. Були нарікання, що він тільки через рік набуде чинності, але ми маємо знати, що якщо закон приймається в останні дні року, то зміни до бюджету, які приймаються на наступний рік, вже неможливо внести.
Є в цьому законі ті положення, яких ми давно чекали. Це стосується питань координації різними органами влади того, що називається медичний протокол, коли медики мають фіксувати будь-які пошкодження, які вони бачать на людині. Якщо людина потім захоче написати заяву, то ці дані будуть вважатися частиною доказів.
Дуже добре те, що ми рухаємося в напрямку, який наближає нас до Стамбульської конвенції.
Що не так? Є дуже суперечлива позиція, яка стосується реєстру постраждалих. І багато хто з фахівців дуже погано ставиться до цього. Ми були з народними депутатами в травні в Литві і там відвідували відповідні притулки. І от директорка одного з найстаріших притулків у Вільнюсі сказала, що жодного реєстру постраждалих немає.
Ірина Славінська: Ви маєте на увазі єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства?
Олена Суслова: Так, а в нас до цього реєстру мають доступ абсолютно всі, включно до сільського рівня. Уявіть собі, якщо в селі є людина, яка працює в сільраді і якщо там є представництво поліції, то всі-всі знають, що випадок внесений в реєстр. Звичайно, це може нести дуже негативні наслідки для цієї людини.
І про наш багатостраждальний «гендер». Якщо говорити мовою закону, то визначення за ознакою статі зустрічається як в багатьох міжнародних документах, так і в міжнародних документах. І це визначення за ознакою статі в даному випадку не є фізіологічною ознакою, а несе на собі ту правову соціальну складову, яку ми відносимо до гендерної. В нас 24 стаття Конституції говорить – не може бути обмежень або привілеїв за ознаками і даються ці ознаки.
Європейський інститут гендерної рівності – це інституція ЄС, яка має відношення до таких речей, які ми називаємо моніторингом, контролем виконання різних аспектів гендерної політики, також говорить про те, що не може бути дискримінації за ознакою статі.
Чому виникла така бурхлива дискусія? Причин багато. Але зараз лунають голоси, що ми через це не зможемо ратифікувати Стамбульську конвенцію. Я з цим не погоджуюсь. Сам текст Стамбульської конвенції, на жаль, має дуже багато суперечливостей.
Ірина Славінська: Ви маєте на увазі, що цей законопроект про протидію домашньому насильству дозволить ратифікувати Стамбульську конвенцію?
Олена Суслова: Я не бачу перешкод. Я вчора спеціально передивилася дуже уважно статті Конвенції, які говорять про те, як відбувається ратифікація, приєднання або прийняття. Я дуже уважно передивилася закон по міжнародні договори України, і я не бачу жодних перешкод для ратифікації. на етапі прийняття цього законопроекту.
Повну версію розмову можна прослухати в доданому звуковому файлі.