Законодавчий спам: українські депутати подали в 300 разів більше законопроектів, ніж норвезькі

Найбільш цікаві деталі дослідження розкриє аналітик КВУ Денис Рибачок, який має свої рецепти вирішення найактуальніших проблем роботи парламенту.

Денис Рибачок: Традиційною вже стала проблема законодавчого спаму. Це проблема №1 українського парламенту.

Михайло Кукін: І вона, як на мене загострюється, адже в 90-ті роки депутати так активно не витрачали стільки часу і сил на законопроекти, які не мають взагалі шансів стати законами, але працюють на піар конкретного депутата або конкретної політичної сили.

Денис Рибачок: Саме так. За статистикою, в парламенті VIII скликання законами стають тільки 12% законопроектів. Решта 88% припадають пилом в апараті Верховної Ради і ніколи законами не стануть. Тобто законопроект реєструється народним депутатом фактично з ціллю самопіару. Він зареєстрував законопроект, приїхав до виборців, сказав їм, що він його зареєстрував, а далі ніби парламент не захотів його прийняти, але депутат ніби молодець, тому що зробив все, що міг.

Михайло Кукін: А можете навести найпарадоксальніші приклади законів. Я наприклад, почув про законопроект Геращенка про те, щоб ввести таку саму кримінальну відповідальність за невизнання збройної агресії, як і за зґвалтування. Зрозуміло, що навряд чи такий законопроект стане законом.

Денис Рибачок: В парламенті багато таких ініціатив. Наприклад, ми побачили доволі цікаву ситуацію, напевне, вперше в історії українського парламентаризму, коли апарат Верховної Ради кілька разів приймав рішення про те, щоб відмовити у реєстрації того чи іншого законопроекту. Це була ініціатива народного депутата Сергія Капліна, яка стосувалася того, щоб Верховна Рада прийняла звернення до американського народу, до президента США із вибаченнями за те, що під час виборчої кампанії низка українських посадовців висловлювалися проти того, що робив Дональд Трамп. Цю ініціативу відмовилися реєструвати «через непрогнозовані наслідки від її прийняття». І такі ситуації бувають.

За статистикою, в парламенті VIII скликання законами стають тільки 12% законопроектів

Михайло Кукін: Я з подивом дізнався, що народні депутати України ініціювали в 300 разів більше законопроектів, ніж парламентарі Норвегії та Швейцарії, в 140 разів більше, ніж в Греції, в 39 разів більше, ніж Австралії.

Денис Рибачок: Так, до цього ми порівнювали Верховну Раду VIII скликання з попередніми скликаннями, і справді можна відзначати, що раніше депутати реєстрували менше законопроектів за рік. Зараз ми дійшли до рекордних показників, і говоримо про те, що в парламенті зареєстровано понад 10 тисяч законопроектів. Цей неймовірний показник, розглянути фізично таку кількість неможливо.

Є депутати, які зареєстрували по кілька сотень законопроектів, і я думаю, що, якщо в депутата запитати про якийсь законопроект з цих сотень, то він навіть не пригадає, що там написано. Абсолютним «лідером» за показником законодавчої активності і парламенті є Олег Ляшко, він зареєстрував понад 333 законопроекти загалом. Але в ситуації з Олегом Ляшко згладжує лише те, що значна частина цих законопроектів була прийнята, а є депутати, які можуть реєструвати кілька десятків законопроектів, і жоден з них не буде прийнятий.

Народні депутати України ініціювали в 300 разів більше законопроектів, ніж парламентарі Норвегії та Швейцарії, в 140 разів більше, ніж в Греції, в 39 разів більше, ніж Австралії. 

Михайло Кукін: Аналітики мають говорити не лише про те, хто винний, а й про те, що робити. Як цю тенденцію можна переламати?

Денис Рибачок: Є кілька інструментів, які можуть допомогти змінити ситуацію в кращу сторону. Ключовий з них – це змінити підхід до законодавчої роботи. Станом на зараз кожен народний депутат має право ініціювати будь-яку кількість законопроектів на будь-яку тематику. Тобто один народний депутат може зареєструвати кілька сотень законопроектів, і якщо він схоче змінити кольори з чорного на білий, то це зареєструють, якщо він процедурно все зробить правильно.

Тому одна з ініціатив Комітету виборців України полягає в тому, щоб право законодавчої ініціативи мали не окремі депутати, а їх об’єднання, чисельністю не менше, ніж найменша фракція. Коли під підписом документу стоїть не підпис однієї людини, а бодай 19 людей. Тобто якщо в парламенті 19 осіб готові підписати документ, то це зменшить кількість цього законодавчого спаму. І в Європі це використовується.

В парламенті є принаймні 50 народних депутатів, яких можна назвати «мертвими душами»

Михайло Кукін: Також наш головний біль всієї доби незалежності – це депутатські відвідування засідань Ради та голосування за себе і не тільки. Що ми можемо сказати з цього приводу на цей раз?

Денис Рибачок: Питання дисципліни народних депутатів залишається актуальним і для депутатів цього скликання Верховної Ради. Ми традиційно складаємо певні рейтинги. Загалом за нашою оцінкою, можна говорити, що в парламенті є принаймні 50 народних депутатів, яких можна назвати «мертвими душами». Тобто це люди, які взагалі не ходять на засідання, а якщо на них приходять, то участі у голосуванні не беруть. За статистикою, 56 народних депутатів пропустили 90% голосувань у 2017-му році. І навіть з числа цих 56-ти народних депутатів є ті, які взагалі не голосують і не ходять. Це Дмитро Ярош, Євген Бакулін, Віталій Чепинога та В’ячеслав Богуслаєв.

Є народні депутати, які ходять, але не голосують. І це, наприклад, Вадим Рабинович, який є доволі медійною особою, має власну партію. Але як народний депутат працює неефективно і повністю ігнорує голосування в парламенті. Також це Євгеній Мураєв, який також є активною медійною особою. Це і Сергій Льовочкін, який за рік проголосував лише 17 разів з 4500 голосувань. Також це Костянтин Живаго, Юхим Звягільський – це депутати, які у 2017-мц році майже не голосували. А народний депутат Євген Бакулін жодного разу не проголосував за рік, і жодного разу не приходив в парламент. 

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.