Громадське радіо
Пропозиції, які викладені в підготовленому до голосування законопронекті, коментує Інна Совсун, екс-заступниця міністра освіти і науки.
Атестація вчителів.
Законопроект створює можливості для того, щоб вчителі могли підвищувати кваліфікацію в різних провайдерів: університети, громадські організації, вебінари тощо. Для цього потрібно буде продумати багато технічних деталей, наприклад, чи зобов’язані будуть громадські організації, котрі надають подібні послуги, мати ліцензію на підвищення кваліфікації.
Запроваджується механізм сертифікації, але передбачається, що вона буде добровільною. Якщо вчитель або вчителька вважає, що в неї вищий рівень кваліфікації, то вона може пройти сертифікацію. Це не обов’язково, але перевагою проходження буде підвищення зарплати на 20%.
Опорні школи.
Законопроект передбачає створення освітніх округів, в межах яких має бути створена доступність школи всіх рівнів для дітей. Фактично це легалізує опорні школи, які почали створюватися минулого року, коли є опрона школа, та її філії у вигляді початкових шкіл. Діти, котрі закінчують початкову школу у себе в селі, знають, що наступний їхні рівень освіти — середній, і вони підуть в школу, яка є основною. Це робиться, щоб більше раціонально використовувати ресурси і створювати ту мережу шкіл, яка б забезпечувала якнайкращу освіту для дітей.
Тут виникає проблема звільнення вчителів при оптимізації шкіл, але переважна більшість вчителів в малокомплектних школах — пенсійного віку, і для них питання подальшого працевлаштування не стоїть. Для вчителів працездатного віку мають бути створені можливості для перекваліфікації, але треба визнати чесно, що окрім перекваліфікації, має бути і місце роботи. І якщо в селі немає робочих місць, то цю проблему не вирішиш простим підвищенням кваліфікації. Це комплексне питання розвитку сільських територій. І започаткована реформа децентралізації повинна відповідати і на це питання — яким чином ми бачимо розвиток територій загалом.
Директор — виборча посада. Автономія шкіл.
Директор буде виборчою посадою, і буде обиратися лише на два терміни.
Управління освіти залишаються на рівні новоутворених громад. На сьогодні управління освіти з одного боку забезпечують школи, і ці ж управління освіти мають посади інспекторів, які перевіряють школи. І тут часто виникає конфлікт інтересів аж до того, коли приходить інспектор з управління освіти, і каже, що в школі не дотримується тепловий режим. На що йому директор відповідає, що саме ви не даєте мені грошей на відповідні заходи. Ситуація замкненого кола — управління освіти забезпечує, а, якщо не забезпечує, то саме і карає, якщо не дотримуються якісь норми.
Законопроектом передбачається розведення цих функцій забезпечення діяльності школи і контролю за якістю освіти. Передбачається, що управління освіти буде займатися лише питанням забезпечення, організації, формуванням мережі тощо, а наглядові функції інспекторату в них вникають. Вони передаються шкільній інспекції, яка має бути утворена. Інспекція буде мати обласні представництва на рівні області. Вона буде проводити ліцензування школи та перевірку забезпечення якості.
Шкільні інспекції є по всьому світі, в нас же такого не було, інспектори сиділи по управління освіти. А ми знаємо, що таке управління освіти — там сидять люди, які знають всі школи, всі давно знайомі, з кимось хтось працював, дружив, і це не забезпечує якісний контроль.
Передбачається, що люди будуть зобов’язані декларувати конфлікт інтересів. Людина буде повинна сказати, що з директором цієї школи я навчалася разом в університеті, і не можу перевіряти цю школу.
Ліцензування.
На сьогодні за чинним законом ліцензуванню підлягають лише новоутворюванні приватні заклади середньої освіти, в той час як заклади комунальної чи державної власності не ліцензуються. Законопроектом передбачається, що у випадку створення нових комунальних закладів освіти, вони мають отримувати ліцензію, ті ж навчальні заклади, які існують вже, отримають ліцензію автоматично. Та вони повинні будуть проходити процедуру акредитації, чого зараз не робиться. Пропонується, щоб інспекція в разі виявлення проблем, пропонувала напрацювати спільно зі школою детальний план вирішення цих проблем, і протягом якогось періоду, якщо школа не вирішила проблему, або не показала якогось прогресу, інспекція зможе порекомендувати вжити заходу адміністративного впливу, ключовим з яких може бути звільнення директора.
«Гроші ходять за дитиною»
Законопроект є рамковим, і деталі фінансування мають прописуватися на рівні спеціалізованого закону про середню освіту. Питання про те, що «гроші ходять за дитиною» є дискусійним. Ми розуміємо, коли гроші ходять за дитиною, коли школа змагається за кращих учнів, від цього не зникає проблема слабших учнів або учнів з неблагополучних родин, за яких ніхто не буде змагатися. Вони все одно будуть в якихось школах вчитися, тобто ми будемо створювати таке гетто, де будуть вчитися невмотивовані діти з неблагополучних родин. Це небезпечно, адже так можуть утворитися дві паралельні освіти — хороших шкіл і шкіл, які забезпечують низьку якість освіти.
Академічна доброчесність.
Питання академічної доброчесності сьогодні постає дуже бурхливо. Законопроект «Про освіту» впроваджує поняття академічної доброчесності. Але немає інструментів, яким чином це застосовувати.
На думку Інни Совсун, найсуттєвіша інновація закону — створення дванадцятирічної школи. А найбільший недолік — необов’язкова сертифікація вчителів.