Замість соціальної допомоги — інвестиції: Український форум благодійників

16 лютого в Києві відбувся Український форум благодійників. У студії підбиваємо його підсумки з Анною Гулевсьою-Черниш, директоркою Українського форуму благодійників, та Юрієм Филюком, співзасновником проекту «Тепле Місто» (Івано-Франківськ).

Ірина Славінська: Якими є результати форуму: кого вдалося зібрати і чи є спільний меседж?

Анна Гулевська-Черниш: Вчора ми провели традиційну конференцію Форуму благодійників, але цього року трохи змінили ракурс. Ми звикли говорити про благодійність як про допомогу нужденному, що ми даємо гроші чи матеріальні цінності, щоб покращити життя людини чи родини — обмеженої кількості осіб.

Але у світі відбуваються зміни в розумінні концепції благодійності. Сьогодні благодійність вже не розуміють традиційно як пряму пожертву. Все більше людей починають говорити про благодійність як філантропію, соціальні інвестиції. Багато людей, які мають гроші і хочуть щось зробити, починають придумувати, щоб не просто задовольнити потребу, а змінити ситуацію так, щоб потреба більше не виникала.

У світі та в Україні з’являється плеяда нових філантропів, соціальних інвесторів, венчурних інвесторів, які вкладають гроші в те, щоб змінити ситуацію. Це вимагає трохи іншого підходу та розуміння.

Вчора в нас було 400 учасників, 11 країн. Ми обговорювали, як це відбувається, як народжуються соціальні інновації. Соціальні інновації — нові рішення старих проблем.

Багато проблем, що були 50-100 років тому залишаються, але вже є нові цікаві рішення, які викорінюють ці проблеми

Ірина Славінська: Україна в тренді?

Анна Гулевська-Черниш: У світі цей рух йде вже десятки років. У нас є попит, з’являються перші соціальні підприємства, коли створюється бізнес, який працює заради того, щоб вкладати прибуток у розвиток громади та країни.

Ірина Славінська: Юрій, про проект «Тепле Місто» багато говорили та писали. Розкажіть про взаємодію бізнеса та благодійності, перетворення бізнесменів на благодійників.

Юрій Филюк: У цю діяльність я сам прийшов з бізнесу через потребу. У якийсь момент я зрозумів, що надалі зростати в бізнесі неможливо без загальних змін в екосистемі, в якій знаходишся. Другий висновок — ти сам на низькому ринку нічого не можеш змінити, єдиний спосіб — консолідація зусиль з іншими гравцями, а без генерування довіри цього не відбудеться.

З цих потреб і почалася діяльність, ми створили платформу та почали робити різні проекти, головний продукт, що ми генеруємо, і є об’єднання. Випрацьовуються нові поведінкові моделі в суспільстві, бізнес зараз інвестує в проекти, які ми робимо, бо є усвідомлення, що таким чином бізнеси формують собі майбутнє для діяльності і для життя. Таким чином відбувається загальна трансформація.

Мабуть, досить відомий приклад громадського ресторану, який ми створили у Франківську, — Urban Space 100. 100 підприємців та звичайних мешканців проінвестували по 1000 у.о. кожен, за спільний бюджет ми відкрили простір, який має в собі кафе, подієвий майданчик, Urban Space Radio, магазин сучасних українських брендів. 80% від прибутків цього підприємства реінвестується на інші проекти розвитку міста.

Це соціальна інновація, на проект є багато зовнішнього попиту. Вже за місяць ми стартуємо в Києві буде Urban Space 500, а два наступних — Краматорськ і Берлін.

Лариса Денисенко: Яке місце тут займає місцева влада? Чи готові мерії взяти це, усвідомити цінність, не зіпсувати, а розвивати?

Юрій Филюк: Платформа діє вже три роки. Спочатку розуміння і прагнення взаємодії було менше, далі його стає більше. По мірі того, як проект розвивається, зростає його соціальний капітал, приходить усвідомлення до владних мужів, що важливо долучатися до цих спільних процесів.

З нашого боку спочатку було розуміння, що соціум добре розвивається тільки тоді, коли працює баланс в трикутнику бізнес-влада (державна, міська чи обласна адміністрація)-громадянське суспільство. Зараз видається, що у Франківську цей трикутник все краще працює.

Анна Гулевська-Черниш: Минулого року в Україні була ухвалена Державна концепція сприяння розвитку громадянського суспільства при АПУ. Один з блоків цієї концепції — сприяння розвитку соціального підприємництва. Сьогодні держава взяла на себе зобов’язання починати впроваджувати і популяризувати цей напрям, бо розуміють, що без змін, взаємодії, активного залучення бізнесу, громадськості, підтримки держави, зміни не відбудуться.

Лариса Денисенко: Які є прагматичні аргументи для бізнесменів, щоб вони зрозуміли, що бути соціальним інвестором — це корисно?

Юрій Филюк: Якщо в людині є сильне підприємницьке ядро, вона шукає можливості, а не концентрується на обмеженнях. Насправді, для соціального підприємництва є всі можливості, можна не шукати пільги, а концентруватися на класній ідеї.

Сьогодні потрібно змінювати своє сприйняття, що не треба чекати миттєвих результатів, а вкладати для того, щоб зміни наступили завтра

Складова соціального вкладу стає вимогою часу. Це вже не просто мода, в сучасному світі розуміють, якщо компанія не інтегрує діяльність в екосистему, не дбає про ресурси, з якими працює, про людей і не думає про завтра, в неї нема майбутнього, вона програє в конкуренції з іншими. Бізнеси, які зараз цього не усвідомлюють, будуть відходити.

Ірина Славінська: Як відрізнити соціально відповідальний бізнес від псевдо соціально  відповідального?

Анна Гулевська-Черниш: Думаю, по змінах, які відбуваються після цього кроку. Якщо ти подарував банани чи цукерки дитячому будинку, діти з’їли, але їх життя не змінилося, це просто благодійність. Якщо ти запровадив курси з комп’ютерної грамотності,  потім усі діти поступили у виші та змогли вирватися з цього середовища, це твоя соціальна інвестиція.

Лариса Денисенко: Які цікаві ідеї можна було б спробувати розробити та продовжити в Україні?

Юрій Филюк: Я думаю, ми працюємо з великим неусвідомленим попитом, який треба розкривати в людях. Кожен тверезомислячий підприємець, бізнесмен, прагне якісних змін у житті, в країні, в місті. Але часто бракує розуміння, як він може долучитися і куди. Наприклад, якщо ти громадська організація, потрібно ставати сильнішими, думати, як залучити бізнес і навпаки.