Замовника вбивства Георгія Гонгадзе не було, — екс-заступник Генпрокурора

Олексій Баганець, заступник генерального прокурора у 2000 році, начальник управління ГПУ по надзору за дотриманню законів, розповідає про те, як проводилось слідство справи Георгія Гонгадзе.

Михайло Кукін: Ви були причетні до розслідування вбивства Георгія Гонґадзе і, наскільки я пам’ятаю, ви схилялися до побутової версії вбивства. За 16 років з моменту зникнення Гонгадзе ви змінили свою точку зору з приводу того, що ж сталося? Це була операція проти журналіста чи він просто став пішкою у чужій грі?

Олексій Баганець: Георгій був молодим прогресивним журналістом, і я переконаний в тому, що не всім подобався.

Моя точка зору була непопулярна тоді, але я й до сьогоднішнього дня переконаний в тому, що була якась спеціальна операція, направлена, як на мене, не проти Георгія, а проти тодішньої діючої влади в країні, для того щоб її скомпрометувати. А використали для цього опозиційного на той час журналіста, який критикував владу і ставив незручні запитання.

Мене до сьогоднішнього дня непокоїть питання, як міг один офіцер Служби державної охорони в кабінеті президента України, в спеціально режимному об’єкті, протягом такого часу таємно записувати розмову.

Михайло Кукін: Ви маєте на увазі Миколу Мельниченка, наскільки я розумію, так? І, до речі, за часів вашого перебування на посаді заступника генпрокурора була порушена справа, власне, проти самого Мельниченка, так?

Олексій Баганець: Так, я особисто порушував справу проти Миколи Мельниченка. Ми напряму судовим експертам ставили питання, чи можливо ці всі записи, які були на так званих плівках Мельниченка записати виключно на диктофон. Експерти говорили, що такі записи можна провести лише на стаціонарній апаратурі, встановленій у кабінеті. Як на мене, ці плівки були штучними.

Михайло Кукін: На вашу думку, це робота східних чи західних спецслужб?

Олексій Баганець: Ви пам’ятаєте, тодішній президент не займав якоїсь чіткої позиції, чи він на стороні Заходу, чи він на стороні Росії, він балансував між двома сторонами. Тому я до сьогоднішнього дня не можу бути переконаним на 100%, що цю операцію організувала одна конкретна держава, тим більше, що в матеріалах цієї справи, коли я відповідав за її розслідування не було таких доказів. Які докази отримали мої колеги за десятки років в ході цієї справи, я не знаю. Але я підкреслюю, що записи, які були отримані, записані на стаціонарній апаратурі, яку могли встановити лише високваліфіковані спеціалісти в цій галузі.

Михайло Кукін: І навряд чи це могло бути таємно від усіх?

Олексій Баганець: Абсолютно правильно. Я вважаю, що до цього причетні були хтось із керівників у нашій державі. Я не маю на увазі, звичайно, тодішнього президента, але це хтось із його оточення.

Михайло Кукін: Як ви вважаєте, чи доживем ми до того часу, коли щось у цій справі з’ясується? Ніби злочин розкрито і покарані виконавці, але чи дізнаємось ми колись імена замовників?

Олексій Баганець: В цій ситуації я вважаю, що конкретного замовника вбивства Георгія Гонгадзе не було.

Михайло Кукін: Тобто були замовники цих плівок?

Олексій Баганець: Абсолютно вірно. Я переконаний, що Микола Мельниченко — іграшка в чиїхось руках. Але я не переконаний в тому, що колись стане відомо хто за цим стояв, хоча я цього не виключаю.