Громадське Радіо
“Ми досі не створили свого окремого самостійного українського культурного дискурсу. Сучасного, з популярними жанрами. Не тільки вишуканого й інтелектуального, але й «попсового». Тому у планах створити фільми, цитатами з яких ми почнемо жартувати на кухні”, — говорить голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко.
Сергій Стуканов: На сайті Державної агенції з питань кіно є повідомлення, що 103 фільми у виробництві фінансує держава. Це багато, як на українське кіно.
Пилип Іллєнко: Вже більше. І це дійсно багато. З кінця минулого року було збільшене держфінансування для підтримки виробництва фільмів. Це дозволило запустити багато стрічок вкінці минулого року, протягом цього року запускали чимало фільмів. Більшість з них зараз у виробництві.
Зараз ми активно запускаємо нові проекти, для цього є фінансування. Цього тижня ми підписали два договори на запуск виробництва повнометражних ігрових фільмів.
На сьогодні у виробництві вже більше 40 повнометражних ігрових фільмів. Деякі будуть закінчені цього місяці, деякі — протягом 2017-2018 року.
Сподіваюся, прем’єра українського фільму в кінотеатрах стане чимось звичайним, а не екстраординарним, як це було ще зовсім недавно.
Цього року у прокаті була рекордна кількість українських фільмів за весь час незалежності. Були і серйозні касові успіхи. Наприклад, мультфільм «Микита Кожум’яка», «Гніздо Горлиці». В прокат вийшло п’ять повнометражних ігрових фільмів за підтримки Держкіно. Окрім цього, дві документальні повнометражні стрічки, ряд нових документальних фільмів по телебаченню.
В Україні починає з’являтися і незалежне кіно. У прокаті з непоганим результатом пройшов фільм Любомира Левицького «Селфі-Паті».
Сергій Стуканов: У вересні були оголошені результати 9-го відбору кінопроектів, тоді 48 фільмів одержали державне фінансування. Позавчора Державне агентство оголосило 10-й конкурс. Зараз автори фільмів орієнтуються на широкий прокат чи дають і авторські фільми?
Пилип Іллєнко: Ми робимо окремі сесії відбору для авторського і мейнстрімного кіно. Для нормального розвитку кінематографу має бути і те, і те. Раніше часто перемагала позиція, що має бути підтримане виключно авторське кіно, але приділялася недостатня увага тому, що мейнстрімне кіно здатне будувати культурну ідентичність, створювати масові культурні символи і феномени.
Сергій Стуканов: Які плануються фільми, пов’язані з нашою історією?
Пилип Іллєнко: Ми маємо багато переможців проектів, присвячених патріотичній тематиці, війні на Сході, історичним подіям. Ми мали окремий конкурс щодо Крут, там теж є переможець. Вчора ми підписали договір з продюсерами фільму «Позивний «Бандера». Це історія, яка базується на реальних подіях під час війни на Сході. Виробництво планують завершити наприкінці 2017-початку 2018 року.
Зараз будемо підписувати договір на створення фільму «Кіборги», присвячений захисникам Донецького аеропорту.
Сергій Стуканов: З держбюджету заплановано півмільярда гривень на розвиток українського кінематографу в 2017 році. Це те, чого ви хотіли, чи хотілося більше?
Пилип Іллєнко: Грошей ніколи не буває достатньо. Але ця сума є найбільшою за всю історію незалежності України.
Сергій Стуканов: Чи планує Держкіно фінансувати українські серіали?
Пилип Іллєнко: Так. На жаль, не можемо цього робити сьогодні відповідно до чинного законодавства. Але є проект закону, який зараз доопрацьовується з урахуванням пропозицій президента. Там передбачено, що держава зможе підтримувати і створення серіалів, але це має робитися не 100% за підтримки держави, а 50 на 50 разом із зацікавленими телеканалами.
Ілона Довгань: Що ще у ваших планах стосовно популяризації історії і заповнення «білих плям» та руйнування міфів?
Пилип Іллєнко: Проблема України не стільки в тому, що ми не знаємо своїх героїв, а тому що ми досі маємо дискусії щодо своїх героїв. Іноді це наслідок не незнання, а заангажованості і роботи ворожої пропаганди. Треба усвідомлювати, що наші герої — це наші герої. Нас не має цікавити думка інших щодо того, яких нам мати героїв і як будувати своє життя.
Причиною такого дивного ставлення є і те, що в державі до останнього часу недостатньо уваги приділялося підтримці національної культури, зокрема кінематографу. Це завжди фінансувалося залишковим принципом. І це призвело до того, що нам необхідно багато чого робити вперше.
Більшість режисерів, які зараз знімають фільми, знімають свій перший художній повнометражний фільм. Ми фактично відроджуємо українське кіно заново як процес не тільки індустріальний, але і творчо-конкурентний.
Зараз ми будемо знімати багато фільмів на актуальні теми: від ще однієї екранізації «Захара Беркута», закінчуючи історіями, пов’язаними з подіями сторічної давнини. Буде фільм про Крути, УПА, події 30-х у Львові. Це все буде кіно, розраховане на масового глядача.
Всі говорять про необхідність підтримки патріотичного кіно. Я хотів би спробувати дати своє визначення. Патріотичне кіно не тільки інформує про історичні події, воно створює український культурний контекст, формує культурний дискурс. Таким чином воно формує українське суспільство і націю, сприяє національній самоідентифікації.
Зараз ми маємо усвідомити, що досі жартуємо між собою цитатами з радянського кіно. Це означає, що в культурному плані ми досі знаходимось в радянському культурному дискурсі. Ми досі не створили свого окремого самостійного українського культурного дискурсу. Сучасного, з популярними жанрами. Не тільки вишуканого й інтелектуального, але й «попсового». Тому у планах створити фільми, цитатами з яких ми почнемо жартувати на кухні.
Ілона Довгань: Чи є плани створювати мультфільми?
Пилип Іллєнко: У нас зараз у виробництві 4 повнометражні мультфільми. Серед них і «Мавка», «Викрадена принцеса». Зараз знімається мультфільм «210 добрих справ». Там є невеликі проблеми з приватним фінансуванням, але маю надію, що вони незабаром будуть вирішені. Також ми маємо у виробництві фільм «Віктор робот» — мікс 2-D і 3-D технологій.
Сергій Стуканов: Які зміни потрібно внести в законодавство, щоб розвиток нашого кіно був ще більш стрімким?
Пилип Іллєнко: По-перше, необхідно створити ситуацію, коли ми будемо розуміти обсяги фінансування кінематографу на декілька років вперед. Фільм не знімається протягом одного фінансового року. І кінематограф не можна розвинути протягом одного фінансового року. Необхідне стратегічне планування. Для цього треба планувати витрати хоча б на три роки вперед.
По-друге, нам необхідно інтегруватися в світовий кінопроцес. Кінематографія — це світова індустрія. Незважаючи на те, що необхідно створювати продукт для внутрішнього ринку споживання, щоб володіти сучасними технологіями, необхідно виходити на світовий ринок, створювати спільні проекти, залучати кіновиробників, які б використовували нашу ресурсну, інфраструктурну базу. Передумови для цього є в законі №3081-д, який зараз проходить доопрацювання з врахуванням пропозицій президента.
Ілона Довгань: Що ви можете сказати стосовно фільму про Голодомор, який мали знімати в Голівуді?
Пилип Іллєнко: Фільм називається «Гіркі жнива». Він вже знятий, зйомки проходили в Україні. Це канадський фільм з відомими американськими акторами Баррі Пеппером, Теренсом Стемпом. Режисер, продюсери, інвестор фільму канадські. Я вже навіть бачив цей фільм.
Дуже важливо, коли про нашу історію роблять фільм іноземці. Тоді вони розповідають цю історію для іноземної цільової аудиторії, щоб він був зрозумілим. Коли ми знімаємо кіно про себе, іноземцям важко зрозуміти, бо вони поза межами наших культурних кодів. Цей фільм буде легко зрозуміти іноземному глядачу. І це великий плюс з точки зору розповсюдження знання про цю величезну трагедію.
Ілона Довгань: А ви дивилися фільм «Волинь»? Його не будуть показувати в Україні?
Пилип Іллєнко: Я думаю, його не варто показувати в Україні. Цей фільм не стільки є витвором мистецтва, скільки спробою навісити кліше, узагальнити образи. На жаль, образ, який узагальнено накладається на всіх українців, надзвичайно маніпулятивний.
Сергій Стуканов: Скільки було заборонено російських фільмів і телесеріалів?
Пилип Іллєнко: Загалом 579 назв було заборонено з серпня 2014 року. Але насправді кількість більша. І так зрозуміло, що певні фільми не отримають прокатних посвідчень, їх не закуповують українські канали.
Сергій Стуканов: На яких підставах забороняють серіали найчастіше?
Пилип Іллєнко: Останнім часом — строк виробництва і оприлюднення після 1 січня 2016 року. До того основною причиною була пропаганда органів держави-агресора, каральних органів СРСР, ще був заборонений ряд фільмів через так звані «чорні» списки.
Сергій Стуканов: Що таке національне кіно згідно до закону?
Пилип Іллєнко: Основним маркером національного фільму є мова. Але нам потрібно провести чітку межу між поняттями фільм зроблені в Україні і українськими національними фільмами. Іноді навіть в публічних дискусіях ці терміни плутаються. Держава, у першу чергу, має підтримувати виробництво українських національних фільмів. Я б сказав, що національний фільм — це фільм, який створений головним чином українською мовою і який знаходиться в українському культурному контексті. Це дві головні ознаки для мене.
Сергій Стуканов: На які українські фільми 2017 року варто піти?
Пилип Іллєнко: На всі. Вони будуть у прокаті в різний час, тому така можливість буде. Купивши квиток і підтримавши українське кіно гривнею, ви гарантуєте, що наступному фільму буде легше отримати необхідне приватне фінансування і потрапити в кінотеатр.