facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Засідання ВР мають тривати до 21:00, як у Європі, — Тарас Шамайда

Нещодавно було зареєстровано законопроект №4696 про зміни у регламенті верховної ради. Ініціативи з реформування роботи ВР коментує політичний аналітик Тарас Шамайда

Засідання ВР мають тривати до 21:00, як у Європі, — Тарас Шамайда
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Зареєстрований законопроект №4696 про внесення змін до регламенту верховної ради політичний аналітик Тарас Шамайда проаналізував у своїй статті. Він використовує рекомендації з поліпшення роботи верховної ради України, які надала місія на чолі з колишнім президентом Європарламенту Петом Коксом. Тарас Шамайда коментує законопроект у студії «Громадського радіо».

Сергій Стуканов: Які позитивні зміни пропонує цей законопроект?

Тарас Шамайда: Цей законопроект покликаний втілити ті рекомендації, які напрацювала місія Кокса для українського парламенту. Але цей законопроект дещо фрагментарний і деякі новації можуть лише погіршити ситуацію. В цьому проекті є чотири важливі зміни і двох дуже потрібних там не вистачає.

Сергій Стуканов: Перша — це збільшення годин на пленарні засідання?

Тарас Шамайда: Зараз є чотири повноцінні пленарні дні на місяць. Законопроектом передбачено, що комітетські і пленарні тижні поєднуються. За рахунок цього мала би збільшитись кількість пленарних засідань, але якщо проаналізувати по годинах, то їхня кількість практично не змінюється.

На розгляд законів залишиться навіть менше часу. У рекомендаціях місії Кокса було сказано про поєднання комітетських і пленарних тижнів, але так як ця норма виписана в законопроекті зараз, позитивних змін не відбудеться.

Пленарні засідання не можна прирівнювати до якогось нормованого робочого часу. У європейських країнах, як правило, парламент працює до вичерпання розкладу на день. І це буває і восьма, і дев’ята година вечора.

Наталя Соколенко: Які зміни в роботі верховної ради нам потрібні?

Тарас Шамайда: Нам необхідне зниження числа голосів, які потрібні для прийняття рішень. Нові закони йдуть важко не тому, що наші депутати дурніші, ніж європейські, а тому що дурніша система. Можна набрати 200 голосів «за» і 2 «проти», але не набрати магічної цифри 226 і закон не буде прийнято. В британській палаті громад 667 депутатів, але якщо в залі присутні 40, можна приймати рішення простою більшістю.

Сергій Стуканов: Ви критикуєте створення ради комітетів?

Тарас Шамайда: Від місії Патріка Кокса є 52 рекомендації як покращити роботу парламенту. В цьому законопроекті враховано шість. Але рекомендації створити раду комітетів абсолютно немає. Це, на мою думку, абсурдний орган.

Проекти подаватимуться в раду не напряму, а всі 27 комітетів збиратимуться разом і будуть вирішувати, які проекти першочергові. Але не може голова комітету з освіти давати оцінку який проект важливіший — оборона, енергетика чи та ж освіта. Вони всі важливі, кожен у своєму напрямку.

Наталя Соколенко: Чи є в цьому законопроекті якісь норми, які посилюють контроль громадськості над роботою парламенту?

Тарас Шамайда: Цей проект має дещо іншу функцію. Там прописані чотири напрямки — рада комітетів, ускладнення процедури розгляду і прийняття законів, цілий день уряду, коли міністри і депутати спілкуватимуться між собою, з’єднання комітетських і пленарних тижнів. В багатьох цих речах є раціональні зерна.

Поділитися

Може бути цікаво

Росіяни сказали: «Нам нужен твой дом» — історія викраденого з Ірпеня Сергія Дорохова

Росіяни сказали: «Нам нужен твой дом» — історія викраденого з Ірпеня Сергія Дорохова

«Жодна країна, крім РФ, не ставить під сумнів легітимність української влади» — Айвазовська

«Жодна країна, крім РФ, не ставить під сумнів легітимність української влади» — Айвазовська

«Три FPV можуть зупинити локальний наступ ворога» — Владислав Сакін

«Три FPV можуть зупинити локальний наступ ворога» — Владислав Сакін

У Японії не вистачає «українського голосу»: авторка книжки про Україну японською мовою

У Японії не вистачає «українського голосу»: авторка книжки про Україну японською мовою