Завтра в Україні може початись колапс судово-правової системи, - народний депутат

Як вплинуть новації Кримінально-процесуального кодексу на роботу слідчих і суддів?

Ведучі

Олена Терещенко

Гостi

Олександр Климчук,

Ігор Мосійчук

Завтра в Україні може початись колапс судово-правової системи, - народний депутат
https://static.hromadske.radio/2018/03/hr_kyivdonbass-2018-03-14_klymchuk.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/03/hr_kyivdonbass-2018-03-14_klymchuk.mp3
Завтра в Україні може початись колапс судово-правової системи, - народний депутат
0:00
/
0:00

Олександр Климчук Громадське радіо

В Україні – новий виток скандалу навколо змін до Кримінально-процесуального кодексу, які набувають чинності 15 березня. Йдеться про новели Кримінально-процесуального кодексу, де самі жаркі баталії розгорнулися навколо прийнятої з голосу поправки 109, так званої «поправки Лозового». Стосується вона, в тому числі, зміни процедури проведення судово-медичної експертизи. Противники поправки вважають, що ці новації ускладнять життя всім українцям. Мовляв, суди будуть перевантажені, а морги переповнені. Автор – категорично з цим трактуванням не згоден.

Вчора Верховна Рада повинна була розглянути альтернативний законопроект № 7547, який скасував би «поправку Лозового», проте розгляд цього законопроекту відклали, тому що, за словами спікера ВР Андрія Парубія, потрібно ще провести політичні консультації.

Хто має рацію, і хто винен, ​​будемо розбиратися з адвокатом Олександром Климчуком.

А ще з нами на прямому зв’язку член Радикальної партії Олега Ляшка Ігор Мосійчук.  

Олена Терещенко: Говорять, що «поправка Лозового» від завтра дуже ускладнить життя всіх українців, і не можна буде поховати своїх близьких, які померли вдома, без рішення суду про проведення судово-медичної експертизи – а це 72 години, а до цього тіло буде знаходитися невідомо де, бо морг не буде сприймати це тіло. Олег Ляшко сьогодні сказав, що це все неправда і маніпуляції. В чому ці маніпуляції?

Ігор Мосійчук: Це, насправді, маніпуляції, тому що «поправка Лозового» ускладнить життя прокурорам і слідчим, які звикли тримати у підвішеному стані мільйон кримінальних проваджень в нашій країні, які роками не розслідуються, роками не приймається жодне рішення, а людина залишається на гачку. От проти цього і направлена «правка Лозового». Що стосується порядку поховань, то це брехня – порядок поховань не визначається цією правкою. Це спеціально запущена хвиля дискредитації проти правки  нашої партії. Там дійсно є стосовно експертизи тіла, але це питання виключно в рамках кримінального провадження, що суд має визначити, проводити експертизу чи ні. Раніше визначав слідчий. Все. Виключно в кримінальному провадженні. Тобто якщо відбулося вбивство, тільки тоді слідчий має звернутися до судді і отримати право на проведення експертизи. Для чого це робиться? Щоб потім не проводити ексгумацію, щоб не знущатися над тілом небіжчика. Це стосується виключно кримінальних трупів. Більше того, в Європі виключно суди дають дозволи на проведення експертизи.

Якщо відбулося вбивство, тільки тоді слідчий має звернутися до судді і отримати право на проведення експертизи. Це стосується виключно кримінальних трупів

Олена Терещенко: Тут є нюанс – слідчий не завжди може визначити, людину вбито або ні.

Ігор Мосійчук: Правильно, і він звертається до суду.

 Олена Терещенко: Але раніше було так, що сам слідчий давав направлення на судово-медичну експертизу, а зараз – суд. Тобто, поки пройде час, поки суд вирішить – вбито людину чи ні, де має знаходиться тіло?

 Ігор Мосійчук: Це стосується виключно кримінальних трупів і морги не будуть нічим закидані. Припиняйте поширювати неправду.

Олена Терещенко: Ми як раз не поширюємо, тому вас і запитуємо.

Адвокат Олександр Климчук не згоден з трактовкою Ігоря Мосійчука. У чому?

Олександр Климчук: Что такое «криминальные трупы», как говорит Игорь Мосийчук? Когда следователь выезжает на место происшествия, он не может знать, криминальный труп или нет. Если следов насильственной смерти визуально нет, то это не значит, что человека не могли убить. Есть случаи, когда уголовное производство может не возбуждаться – если человек находился на учете и болел. А если молодой парень умер во сне? Следователь выезжает, смотрит, что следов насилия нет, но он же не скажет, что его не убили. Сейчас следователи делают так: они возбуждают уголовное производство, вносят эту информацию в Единый реестр досудебных расследований, а это значит, что ведется уже судебное расследование и следователь приступил к расследованию. После этого он выносит постановление о проведении экспертизы, это постановление едет в морг, на основании этого делается вскрытие и устанавливается причина смерти. И все это проводилось быстро, потому что по традиции мы должны захоронить человека в течение трех дней.

В данном случае представляем себе такую ситуацию: следователь выезжает на место происшествия, устанавливает, что есть труп, следов смерти визуально нет, но он должен возбудить уголовное производство, ведь следователь не эксперт. И он вносит это уголовное производство в Единый реестр досудебных расследований. Теперь следователь должен взять ходатайство, обратится с этим ходатайством к следственному судье, у которого есть определенные сроки для рассмотрения этого – до 72-х часов. Только после этого следователь может вынести какое-то решение и установить – закрыть производство и дать родственникам захоронить тело, или дальше продолжать, если вдруг выявит смерть через насилие.

Когда следователь выезжает на место происшествия, он не может знать, криминальный труп или нет

Олена Терещенко: То есть получается, что до получения решения суда, люди должны  куда-то деть тело своего близкого. Куда?

Олександр Климчук: Я не думаю, что морги не будут принимать тела, все равно на местах правоохранители определят, как это сделать. Если раньше основанием для приема тела в морг был документ следователя, который давал основание экспертам что-то делать с трупом, то в данном случае бумажка, которая будет позволять что-то сделать с трупом, – это решение суда. Соответственно, они не будут иметь права приступать к установлению причин смерти. Вот в чем нюанс.

Олена Терещенко: Почему тогда Игорь Мосийчук говорит, что это нужно только для того, чтобы подстегнуть следователей к работе? В чем смысл?

Олександр Климчук: Я не знаю, как их подстегнули. Следователи и так постоянно обращаются к следственным судьям с ходатайством о проведении обысков и так далее. Это просто еще одна бумажка, с которой они опять будут обращаться к следственному судье. А для судьи это другой вопрос – увеличивается вал документов, следственные судьи и так загружены, теперь им еще добавляется работы в связи с этим.

Олена Терещенко: То есть получается, что заявленной интенсификации следственного процесса не произошло?

Олександр Климчук: Для следователей ничего не поменяется, поменяется для людей и для судей.

Если раньше основанием для приема тела в морг был документ следователя, который давал основание экспертам что-то делать с трупом, то в данном случае бумажка, которая будет позволять что-то сделать с трупом, – это решение суда

Олена Терещенко: В нас зараз на зв’язку народний депутат України, член ВО «Самопоміч» Тетяна Острікова. Вона є співавторкою альтернативного закону №7547, який Верховна Рада мала б вчора розглянути. Але розгляд відклали, начеб то, для проведення політичних консультацій. Які тут можна провести політичні консультації?

Тетяна Острікова: Я як раз зараз читаю результат цих політичних консультацій. Але давайте все по порядку. Завтрашній день правоохоронна і судова спільнота називають можливим днем колапсу правоохоронної та судової системи і судовим Армагеддоном. Я так розумію, що причини цього колапсу ви вже детально розібрали, це зокрема, і зміна судів, в які слідчі повинні звертатися з клопотаннями на надання дозволів на обшук, на арешт майна, тепер ще і на експертизу.

Те, що стосується експертизи по так званих справах, коли людина померла вдома, то для встановлення причин смерті також потрібно буде звертатися слідчому за ухвалою слідчого судді про призначення експертизи. Щоб цього колапсу уникнути, «Самопоміч» подала відповідний законопроект, щоб повернути ті норми КПК, які діяли до цих так званих «реформ». І вчора мала ВР розглядати законопроект №7547, однак, як стало відомо, не знайшлося голосів в коаліції за цей законопроект, оскільки вони ще хотіли провести політичні консультації. І з метою того, щоб контролювати суди у призначенні експертиз у корупційних злочинах, в господарських злочинах, хотіли виписати такі поправки, згідно з якими по цих категоріях справ, слідчий буде звертатися за ухвалою слідчого судді про призначення експертизи. Також комітет сьогодні ухвалив рішення, згідно з яким повертаються старі строки досудового розслідування, однак, строки досудового розслідування по господарським, службовим злочинам і злочинам проти правосуддя, обчислюються з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і до дня повідомлення особі про підозру, і становлять шість місяців у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку, і 12 місяців у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої та середньої тяжкості, і 18 місяців у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Ось такі поправки сьогодні виписані комітетом і завтра будуть винесені на пленарне засідання Верховної Ради.

Завтрашній день правоохоронна і судова спільнота називають можливим днем колапсу правоохоронної та судової системи і судовим Армагеддоном

Олена Терещенко: Що робити у цьому проміжку, поки, можливо, Верховна Рада ухвалить закон, потім його підпише президент? Адже будуть діяти «поправки Лозового».

Тетяна Острікова: Так, із завтрашнього дня набирають чинності норми, які зобов’язують слідчих звертатися з клопотаннями про запобіжні заходи, про надання дозволу на обшук, про призначення експертизи не до суду за місцем знаходження цього слідчого, а до суду, який знаходиться в обласному центрі. Тому завтра ми і хочемо в терміновому режимі все ж такі ці норми КПК змінити.

А щодо набрання чинності, зазначу, що коли треба коаліції, владі і президенту, то президент протягом двох годин підписує законопроекти, і ми це змогли побачити, коли призначали Юрія Луценка на посаду генерального прокурора. Тому, якщо президент не хоче настання судово-правоохоронного колапсу, ці зміни можна також швидко ухвалити, підписати і оприлюднити.

Олена Терещенко: Александр, как вы это прокомментируете? Мы услышали от Татьяны об этих политических согласованиях, о том, что, возможно, будет категория дел, которые будут действительно получать санкции у суда на любые действия, а будет категория дел, где все останется по-старому?

Олександр Климчук: Проведение ходатайства – это один момент. Но разделение дел, о которых она говорила, больше касается сроков –  по- старому и по-новому. Объясню, в чем разница. Сейчас следователь расследует уголовное производство, если оно не в отношение лица, если нет подозрений к кому-либо, то он может расследовать его сколько хочет. И в этом, я так понимаю, была основная причина депутата Лозового, что он хотел это убрать. Получается, что вроде как есть производство, там возможно есть подозреваемый, которому не говорят о том, что он подозреваемый, но дело расследуется. Оно расследуется, но сроков его ограничения нет. Но если раньше сроки раньше начинались после уведомления о подозрении в чем-то, а без вручения – до бесконечности, то сейчас они сказали, что нужно привязаться к моменту внесения уголовного производства в ЕДДР, и с этого момента начать отсчитывать сроки. Максимально дается 18 месяцев по тяжким делам. Если за это время следователь ничего не расследовал, дело закрывается. А теперь представьте, что различные экспертизы могут длиться и год, и два. Например, автотехническая экспертиза может проводится и три, и пять месяцев. То есть следователь за это время может не успеть провести даже экспертизу.