Згідно цієї медреформи 50% лікарів буде звільнено, 50% медзакладів — закрито, — Сівак
Заступник директора Інституту нейрохірургії Андрій Гук та лікар-анестезіолог, доброволець ПДМШ Сергій Сівак розповіли про своє бачення медичної реформи
Сьогодні в Києві пройшов Національний форум охорони здоров’я. Про що говорили медики? Що потрібно для якісного покращення ситуації для пацієнтів і як зупинити від’їзд медиків за кордон?
Дмитро Тузов: Про що говорили на форумі?
Сергій Сівак: Ми вже збираємось не перший раз, такі зібрання проходять з певною періодичністю. Останній раз ми збирались 19 вересня, коли проходив захід, присвячений позиції профспілок, яка заявила про своє несприйняття тієї медичної реформи, яка нав’язується українському суспільству абсолютно без діалогу з самим суспільством, з лікарською спільнотою, з експертним середовищем.
Сьогодні після форуму я пройшовся по центру міста і був неприємно вражений обстановкою, яка зараз у столиці. Маю на увазі протести, оточений урядовий контроль. Ситуація біля ВРУ нагадує мені 2013-14 рік, коли діюча тоді влада не прислухалася до думки своїх громадян.
Дмитро Тузов: Але в медіа і на ефірах часто обговорюються питання медичної реформи, слово надається противникам, прибічникам, експертам. Цього недостатньо? Чого не вистачає і що досі не знає пересічний українець про медреформу?
Сергій Сівак: Не те що пересічний українець, навіть лікарі не зовсім інформовані і не зовсім ввійшли в суть реформи.
В Міністерстві охорони здоров’я існує, мабуть, немаленька група піар-медійників, які активно проплачено займаються просуванням цієї реформи.
Дмитро Тузов: А хто їм платить?
Сергій Сівак: Не можу сказати, хто їм платить. Це можуть бути кошти і не українського, а імпортного походження. Але для того, щоб опублікувати текст на Фейсбуці й поставити 250 лайків і коментарів — сидить, приблизно десяток чоловік, а може й більше, і цим замаються.
Ми за реформу, оскільки в нас життя та устрій суспільства еволюціонують, відповідно, повинні пройти зміни в системі охорони здоров’я. Така ситуація, яка склалася зараз, не може далі продовжуватись. Люди масово вимирають. У нас давно вже не 52 мільйони, зараз реальна цифра — приблизно 36 мільйонів. Населення масово виїжджає, приблизно сім мільйонів наших громадян працюють на заводах Польщі, Чехії, Словаччини.
Дмитро Тузов: Ви сказали, навіть лікарі не знають, про які зміни йдеться. Чого саме вони не розуміють? Що саме невідомо про те, як буде змінюватись система охорони здоров’я?
Андрій Гук: Україна за 26 років незалежності пережила те, чого не переживала жодна країна європейського регіону. Ми єдина країна європейського регіону, яка є у війні, іншої нема. Це єдина країна, яка за п’ять років зробила шалений ривок і визначилися, що ми за прогресивний і демократичний розвиток нашого суспільства. Революція Гідності триває, завершиться тоді, коли те, заради чого ми виходили на Майдан, буде реальністю. Тоді ми працюватимемо як Данія, Німеччина і так далі.
Нам бракує усвідомлення того, що ми дійсно можемо зробити те, що потрібно суспільству, тільки треба налагодити нормальну командну роботу, як в операційній.
Але суспільство має чітко визначитися: нема жодної країни в світі, де є безоплатна медична допомога, це відповідальність не тільки медиків, системи охорони здоров’я, а й кожного члена суспільства.
Дуже важливий механізм, про який ми зараз говоримо, це система обов’язкового державного страхування. Держава використовує певні кошти для кожного з нас, це наші кошти, це ті податки, які ми платимо. Але ці кошти мають не просто рівномірно розподілятися, а рівномірно розподіляти ризики. Ми знаємо, що до 40 років люди мало хворіють, після 40 років більше хворіють, після 60-ти ще більше. Тому є система таких важелів, в 28-ти країнах і плюс у Британії — все це пройдено. Не можна це копіювати, бо Україна має свій контекст. Але використовувати різні елементи кожної системи можна. Це те, чим треба було займатися з самого початку.
Зробити систему охорони здоров’я ефективною можна. Але нам умовно треба сісти за круглий стіл з представниками пацієнтів, лікарів, МОЗ, працедавців і сказати, яку ми хочемо створити систему.
Є така економічна модель, яка вже розрахована, і якщо на нинішній момент близько 300-350 гривень на члена сім’ї щомісячно буде додаткового витрачатися в охороні здоров’я, це дає можливість зробити покриття протягом року щонайменше 50 000 гривень для кожного члена сім’ї. Думаю, це дуже достатньо. Але якби ці правила були погоджені, був консенсус, тоді можлива успішна реформа.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.