«Громадське радіо»
У студії «Громадського радіо» — експерт Юридичної сотні Станіслав Івасик.
Анастасія Багаліка: Жінки вже є на бойових посадах. Але на керівних посадах жінок немає?
Станіслав Івасик: Так. У червні 2016 року було розширено перелік бойових посад, які можуть займати жінки. З того часу жінки можуть займати посади кулеметника, гранатометника, снайпера та інші посади, які до цього вони не могли займати. Однак бойові посади для жінок були відкриті не повністю. Закритими залишаються посади танкіста, посади у ВДВ, деякі авіаційні посади та інші. Всі ці посади стосуються нижчих звань — сержантського, рядового, старшинського. Але перелік посад для офіцерського складу не було розширено.
Дмитро Тузов: Напевно, я зараз викличу гнів багатьох жінок, але я все одно запитаю. Я бачив, як на передовій танкісти відновлюють танки, що надходять зі складів довготривалого зберігання. Все це відбувається в жорстких умовах. Насправді, це важка чоловіча робота, де треба застосовувати дуже грубу фізичну силу. Чи справді в танку місце жінки?
Станіслав Івасик: Це справді доволі складна робота. В армії Ізраїлю, де існує призовна служба для жінок, не допускаються жінки-танкісти. В ізраїльській армії це законодавчо обмежено. Але для жінок там відкрито 93% посад.
До цього питання треба підходити комплексно і вивчати кожен аспект. З іншого боку, інколи потрібно визнавати реальність. До червня 2016 року жінки реально брали участь в бойових діях. Вони реально виконували функції снайперів та гранатометників, але при цьому були оформлені, наприклад, як швачки. Відповідно, грошове забезпечення у них було значно менше.
Дмитро Тузов: Це очевидна несправедливість. Її вже подолали?
Станіслав Івасик: Так. Подолали щодо посад. Однак питання рівності чоловіків і жінок в армії не зводиться тільки до питань військових посад.
Анастасія Багаліка: Розкажіть про інші виміри нерівності. Я так розумію, йдеться і про допуск до складу командування операціями.
Станіслав Івасик: Є кілька аспектів.
1. Укладання військового контракту: чоловік може укласти контракт на військову службу до граничного віку перебування на військові службі. Це 45-60 років, залежно від звання. Для жінки це 40 років, незалежно від звання.
2. Вік зарахування у запас: Жінки зараховуються у запас, коли їм виповнюється 50 років. Для чоловіків це 60-65 років. Крім того, жінки в обов’язковому порядку зараховуються до запасу другої категорії другого розряду. Запас поділяється на розряди в залежності від віку військовослужбовця. Так зроблено, щоб призивали тих, хто є більш придатним по віку для військової служби. Тому чоловіки залежно від віку зараховуються до першого чи другого розряду, а жінки — в будь-якому разі до другого розряду. Запас також поділяється на категорії в залежності від здобутої військово-облікової спеціальності. Це зроблено, що призивати фахівців, які потрібні зараз на полі бою. Однак жінка в будь-якому разі зараховується до другої категорії. Тобто коли йде рознарядка по призову до армії, жінка призивається в останню чергу.
3. Порядок служби: жінки дуже рідко направляються у відрядження або призначаються до складу добового наряду.
Дмитро Тузов: Наскільки активно жінки вступають до військових академій? Коли в Україні з’явиться перша жінка-генерал?
Станіслав Івасик: Розширення, яке відбулося у червні 2016 року, було здійснено за принципом визнання того, що в нас вже і так є. Однак воно не враховує подальше кар’єрне зростання жінки і навчання, яке вона хоче здобути. В авіації є доволі дивні обмеження, які досі зберігаються. Наприклад, посада начальника складу боєприпасів. Чому жінка не може завідувати складом боєприпасів? Незрозуміло.
Ми не вели підрахунок кількості жінок, що вступають до військових академій. Але я підозрюю, що їх не дуже багато. Тому що жінки можуть вступати тільки на ті спеціальності, які для них відкриті. Ми прогнозуємо, що відсоток таких жінок зараз має збільшитися, оскільки перелік відкритих посад було розширено.
Анастасія Багаліка: Коли ми можемо очікувати на результати?
Станіслав Івасик: Не варто очікувати на результати одразу. Особливо це стосується зняття всіх обмежень на службу у військовому запасі. Жінки йдуть в запас у 50 років, а чоловіки — у 60-65. Щоб жінка мала час дослужитися до генерала, треба 10-15 років. Що ми можемо отримати в найближчій перспективі? Зростання кількості жінок на різноманітних посадах і збільшення кількості жінок на керівних посадах, якщо буде розширено перелік офіцерських посад.
Дмитро Тузов: Чи беремо ми до уваги міжнародний досвід?
Станіслав Івасик: При внесенні будь-яких змін потрібно орієнтувати на іноземний досвід. Армії Ізраїлю і США є одними з найбільш боєздатних у світі. В Ізраїлі на рівні закону у 2000 році було закріплено, що жінки можуть займати всі посади. Але на рівні підзаконних актів зараз там ще досі триває дискусія. Наразі там для жінок відкрито 93% посад. У США для жінок відкрили всі посади на рівні закону у 2015 році. Там також триває розширення на рівні підзаконних актів. Цікавим є приклад Норвегії. Там аналогічний закон про відкриття всіх посад було прийнято у 1985 році.
Анастасія Багаліка: Наскільки я розумію, в Україні ми і далі будемо вносити зміни. Але тоді треба змінювати і бюджети?
Станіслав Івасик: Наразі готується законопроект 6109. Він знімає ті обмеження, про які ми вже говорили і не потребує ніяких додаткових фінансових ресурсів. Тому його можна приймати вже в цьому році. Наступні зміни потребуватимуть додаткових бюджетів і більш ретельного обговорення. Йдеться про однакову юридичну відповідальність для чоловіків та жінок. Слід зазначити, що жінки не направляються у дисциплінарні батальйони та не відбувають покарання на гауптвахті. Це має бути змінено, тому що виникає внутрішній конфлікт в армії. Служити на рівних — значить нести однакову юридичну відповідальність на рівних. Єдиний критерій — професіоналізм. Тому якщо ти хочеш виконувати обов’язки, ти можеш це робити. Однак потрібно бути готовим до майбутніх обмежень. Військова служба — це не відпочинок. Повертаючись до досвіду інших країн, таких немає обмежень немає майже ніде.
Анастасія Багаліка: Якими є хронологічні рамки для внесення змін?
Станіслав Івасик: Цього року вже було зареєстровано законопроект 6109. Наразі ми очікуємо на висновок комітету щодо включення його в порядок денний. За найкращим сценарієм, його приймуть до початку літа.
Дмитро Тузов: Давайте уточнимо: йдеться тільки про жінок-контрактників, які висловили бажання служити в армії. Про мобілізацію жінок не йдеться?
Станіслав Івасик: Так. Це стосується суто контрактів. У нас жінки можуть вступити на військову службу тільки за контрактом. У нас немає строкової служби для жінок.