Про те, як закритття справи щодо е-декларації нардепа Дзендзерського ставить під загрозу усю антикорупційну реформу в Україні говорили з Глібом Канєвським – політологом, головою експертної організації StateWatch, Антикорупційна група РПР.
Гліб Канєвський: Декларація народного депутата Дзензерського Національне агенство запобігання корупції перевіряло повноту інформації у декларації Дзензерського за 2015 – 2016 роки. НАЗК встановило, що станом на кінець 2016 року, Дзензерський, як поручитель за різними кредитними угодами перед трьома різними банками, був винен близько 5 мільярдів гривень – 4,8 мільярдів гривень. Дані фінансові зобовязання, як народний депутат, не вказав у власних деклараціях, більш того, він їх і не вказує в новій декларації за 2017 рік. Відповідно в НАЗК дійшли висновку, що Дзензерський задекларував недостовірну інформацію і тим самим порушив 366ст. Кримінального кодексу України. Дану інформацію НАЗК передало до правоохоронних органів.
Наталя Соколенко: Спеціальна антикорупційна прокуратура закрила справу. Які були пояснення в самому САП? Чи вони повинні пояснювати, чому закривають справу?
народний депутат Дзензерський використовує свій правовий інструмент – свої звернення для захисту своїх приватних інтересів та захисту якихось таємних боржників.
Гліб Канєвський: САП пояснила, щоправда вже після резонансу, коли були дорікання ЗМІ, громадськості, що вони отримали звіти і висновки від різних наукових інститутів про те, що поручительство за кредитами не є фінансовими зобов’язаннями, тому їх не треба було вказувати у декларації. Дзензерський використовував свої депутатські повноваження, щоб зам’яти цю справу. Наприклад, він писав депутатські звернення в Міністерство юстицій. Міністерство юстицій вплинуло на Державну виконавчу службу, яка відкривала провадження, щоб стягнути ці борги за рішенням судді. Тобто народний депутат, який за бюджетні гроші здійснює повноваження на користь народу, використовує свій правовий інструмент – свої звернення для захисту своїх приватних інтересів та захисту якихось таємних боржників.
Наталя Соколенко: Дрібні посадовці мають законодавчі санкції, щодо своїх неправильних або не поданих декларацій. А от що стосується високопосадовців?
Гліб Канєвський: Жоден високопосадовець в Україні не був притягнутий ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності за заповнення декларацій. Це така тенденція – державна політика, що ті люди не можуть, як прості смертні бути притягнуті до відповідальності.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.