Катастрофічно не вистачає якісних біноклів, рацій, тепловізорів, — боєць

Петро «Грек» — боєць 54 бригади, родом з Прилук. З першої мобілізації вирішив піти добровольцем на війну.

«З Прилук, Чернігівської області. Є жінка, двоє дітей. Ну як сприйняли! Як це можна сприйняти? Звісно, нікому не сподобалося. Що поробиш, комусь же треба це робити. У першій мобілізації звільнився, 2 місяці побув вдома і знову на війну. Із зв’язком проблеми, на гору потрібно видиратися. Дзвоню щодня», — розповів він.

За словами бійця, агресія противника змінилася, у порівнянні з першим роком воєнного конфлікту.

«Стріляють кожного дня. По-різному, у них же також там графіку немає. Все, як на війні. Перший рік було жорсткіше. Зараз, у порівнянні з першим роком — це затишшя», — сказав Петро.

Петро «Грек» дякує всім волонтерам, допомога яких особливо відчувалася у перший рік конфлікту та запевняє, що без їхньої підтримки все могло б скластися більш трагічніше для нашої країни.

 «Продукти привозять. У цьому році армію забезпечують добре. Ще й форму видали. Перший рік дали одну форму, берці і все. Я 4 місяці вже був на війні, як нам тільки бронежилети почали видавати від держави. Перший рік волонтери дуже допомагали. Дякую волонтерській групі «Фенікс». Вони нам навіть техніку заправляли за власні кошти. Техніку реставрували», — запевнив він.

54 окрема механізована бригада була сформована лише у 2014 році, тому постійної волонтерської підтримки не має.

«Та які волонтери! Це молода бригада, своїх постійних волонтерів не маємо. Якщо до когось і приїздять, то по-особистому», — розповів Петро «Грек».

Боєць розповів про позитивні моменти забезпечення армії в цьому році.

«У цьому році забезпечення набагато краще, ніж було перший рік. По-перше, у форму одягли, продукти є. Перший рік ми воювали за рахунок волонтерів. Якби не волонтери, бо держава нам нічим не допомагала», — сказав він.

Не дивлячись на значне покращення у забезпеченні армії, бійцям все ще не вистачає речей, за допомогою яких можна було б уникнути втрат серед бійців.

«Не вистачає ні рацій, ні біноклів якісних, тепловізорів, навіть тих самих нічних приборів», — сказав він.

Петро з позивним «Грек» брав участь у багатьох боях, які вже потрапити у новітню історії України. Не зважаючи на отриманий досвід, він не втрачає духу та постійно посміхається.

«Скажу, я призивався на 9 днів 20 березня 2014 року, тоді 45 днів і 7 червня я вже був у Луганському аеропорту. Перший рік провів 8 місяців у Донбасі взагалі без виїзду. Був у двох котлах. Був у Дмитрівці, Дебальцевому, Щасті, Трьохізбенці, Пісках — всюди», — розповів Петро.

Також боєць розповів і про відступ з Дебальцевого. Він впевнений: жертв можна було б уникнути.

«Та що там розказувати. Все горіло, вибухало, нас розстрілювали, як мішені. Втрати були величезні. Вони від офіційних різняться в 10 разів. Це був запланований відступ. У Дебальцевому був сильний опорний пункт і вибити нас звідти було, практично, неможливо. Якби не приказ про відступ, то нічого б цього не було. А так полягло багато людей, можна сказати, ні за що», — зазначив Петро «Грек».

Катерина Кадер із Зайцевого для «Громадського радіо»