У Військово-Морських Силах Тимур служив з 1990-го року в Севастополі. Тимур військовий журналіст. Службу проходив у телерадіокомпанії «Бриз» Міністерства оборони України в Севастополі. Остання посада — редактор редакції радіо ТРК МО «Бриз». За період служби пройшов багато міжнародних навчань, брав участь в антитерористичній операції НАТО «Активні зусилля», що проводилась у Середземному морі.
У 2012-му як заступник голови Севастопольської спілки офіцерів України виступав на парламентському засіданні з доповідю про загрозу анексії Криму. У 2014-му став одним із засновників Майдану в Севастополі, однак після п’ятої зустрічі роботу в такому форматі вирішили припинити, — говорить Тимур:
«Ми провели п’ять Майданів, але на останньому Майдані там побили дітей, маленьких дітей. Люди, українці вийшли з дітьми, і оці старі бабки з російськими прапорами просто пом’яли дітей. І на той момент я сказав, що в такій формі тут, в Севастополі, роботу вести не треба. Треба проводити ідеологічну, пропагандистську роботу».
1 березня 2014 року Тимур Баротов залишив Севастополь. Хоча має звання підполковника, пішов воювати добровольцем в «Айдар». Розповідає, що думок іти на флот не було:
«Мені пропонували, до речі, посаду в Одесі, куди вивели Військово-Морські Сили. На жаль, дві третини особового складу Військово-Морських Сил залишилися в Севастополі. І на це є серйозні причини, бо, по-перше, відбір в Академію військово-морських сил відбувався трохи не таким чином, яким треба було відбирати українських офіцерів. Бо багато дітей офіцерів Чорноморського флоту Російської Федерації вступали в нашу академію, щоб служити в Військово-Морських Силах. Зрозуміло, що вони воювати проти Росії не будуть, проти своїх батьків».
У серпні, під час операції звільнення Хрящуватого і Новосвітлівки Луганської області, Тимур отримав поранення. Боєць розповідає, що їхній підрозділ мав завдання два-три дні утримувати населений пункт, після чого їх повинні були замінити регулярні війська:
«На той час ми вважали, що до кінця серпня ми звільнимо всю українську територію від окупантів і сепаратистів. Але сталося так, що війська не підійшли і ми там пробули 16 діб. Це найдовша операція, яка тривала на той момент. Ми понесли дуже багато втрат. Нас постійно обстрілювали, важкої зброї в нас не було, і нас просто нищили. Але в будь-якому разі ми втримали ці населені пункти до 27 серпня».
Зараз Тимур обіймає посаду першого заступника командира батальйону.
Ігор Петровський з Дніпра для Громадського радіо